«Війну без строку» показали вінничанам

Пам'ять загиблих співробітників Служби безпеки України вшанували у Вінниці: курсанти Академії СБУ показали виставу-реквієм «Війна без строку...», повідомляє Vlasno.info.

Із початку збройного конфлікту на Сході України загинули 16 співробітників спецслужби, один із них, підполковник Центру спеціальних операцій «А» Андрій Долгов із Вінниці.

Андрій Долгов

У лавах СБУ він – із 1995 року. Пройшов шлях від прапорщика в УСБУ до офіцера спецпідрозділу «Альфа». У 2013 році був одним із тих, хто охороняв посольство України у Республіці Ірак. Із початком російської збройної агресії виконував оперативно-бойові завдання у зоні АТО. Трагічно загинув сьомого жовтня 2016 року. На заході із вшанування пам'яті загиблих спецслусжбовців були дружина, син, мама Андрія.

Ігор Шкурат

– Нам залишається пам'ятати цих хлопців, які стали жертвою російської агресії, які одними із перших стали на захист нашої Батьківщини. А наш обов'язок – виховувати молоде покоління, сприяти зміцненню нашої держави, – запевнив начальник Управління СБУ у Вінницькій області полковник Ігор Шкурат.

Серед присутніх – мама Андрія Галущенка, більше відомого за позивним – «Ендрю». Він був керівником зведеної мобільної групи із протидії контрабанді у зоні проведення АТО. Другого вересня 2015 року удосвіта на Луганщині, поблизу села Лопаскіне невідомі особи розстріляли авто, у якому перебував «Ендрю».

Зоя Галущенко

– Він був справжнім сином, батьком, чоловіком, патріотом України, – розповідає мама «Ендрю» Зоя Андріївна. – Він знав забагато, багато у що вникав. А ще він ніколи не зраджував своїм принципам. Він був завжди і скрізь, і був небезпечний своїми знаннями, наполегливістю та непідкупністю.

Презентували і виставку картин «Невидима варта». На картинах зображені 16 загиблих співробітників.

Леся Шиденко 

– Нас часто запитують, що робить СБУ у цій війні. І я відповідаю: якщо вони роблять роботу так, що її не видно – значить вони роблять її професійно, – каже художниця Леся Шиденко про назву виставки. – Наші хлопці стоять на невидимій варті. Вся робота нашої служби – це невидима варта.

За словами майстрині, вона намагалася намалювати чоловіків так, аби вони були, ніби «живі», а картини мали бути не «музейними», а портретними. Спілкувалася із рідними, з друзями, разом обирали стиль, у якому має бути виконаний портрет, одяг, у який «одягнуть», тло, на якому зобразити СБУшника тощо.

– Руслан Лужевський був інструктором із парашутного спорту, на його рахунку – понад 1200 стрибків із парашутом – тому і намалювала його із куполами. А Саша Аніщенко любив дайвінг, але ж не в чорному костюмі його малювати, та й море він напевно любив – тому на фоні моря його зобразила, А Гена Біліченко, коли повертався із Криму навесні 2014-го, то став у полі маковому і просив його сфотографувати – на моїй картині він теж у полі, у вишиванці, – розповідає Леся Шиденко. – Мама Олександра Петрищука розповіла, що він дуже хотів машину – на моїй картині він сидить у авто, а Віталій Петренко мав пса – на картині вони ніби щойно вийшли гуляти. Андрія Галущенка намалювала за один день, за 12 годин: він стоїть на роздоріжжі.

Руслан Лужевський

Олександр Петрищук

Віталій Петренко

Під час вистави курсанти Академії СБУ (серед них – один вінничанин) розповіли історії загиблих СБУшників від першої особи.

– Я загинув першим, – каже Геннадій Біліченко устами молодого курсанта.

16 історій загиблих спецслужбовців прозвучали у Вінниці: вони розповіли, як потрапили до лав СБУ, де виконували завдання до війни, із чим довелося зіткнутися на Сході, з любов'ю говорили про родини, із відповідальністю – про роботу, і, найголовніше – із гідністю про те, що не зрадили Україну.

Та й розпочалася вистава із військової присяги.

– Я клянусь захищати українську державу, непохитно стояти на сторожі її свободи і незалежності. Я присягаю ніколи не зрадити Українському народові, – лейтмотивом вистави і стали ці слова.

Захід був благодійним: зібрані кошти передали до вінницького військового шпиталю.













Фото Людмили Кліщук