Днями мешканці Тульчинського району Вінницької області їздили до Києва в Адміністрацію Президента. Подавали звернення щодо ситуації з будівництвом пташників, повідомляє Vlasno.info.

– Вже шість років ми оббиваємо пороги різних інстанцій , а курники продовжують будуватися. Нічого добитися ми не можемо, – скаржиться громадський активіст Віталій Стиренко. – Назбирали вже цілий стос документів.

Показує теку з паперами, що містить безліч файлів. Витягає по черзі звернення, відповіді на них, копії документів, тощо.

– Ось у нас є зібрані підписи на 35 аркушах, там 787 людей своє волевиявлення зафіксували, – гортає аркуші. – Вони не хочуть, щоб курники будували на території Клебанівської сільради, а це села Клебань, Гути та хутір Федьківка.

– Бригади курників настільки щільно розташовують, що це вже перетворюється на якесь стихійно лихо. Іноді їх зводять на відстані двох кілометрів одне від одного, – додає громадська активістка Оксана Базилюк. – А з управління екології пишуть, що пташники ніякої загрози для навколишнього середовища не несуть. І дають заключення про викиди в атмосферу тільки одного пташника. А у бригаді їх 38. Отже, знову обманюють людей.

Сільська громада хотіла, щоб один з курників заліснили. У зв'язку з чим виготовляли проектну документацію. 

– Заліснення вирішило б проблеми запаху, утримувало частково його. І проблеми з викидами вже не були б настільки гострими, –наголошують громадські активісти. – До речі, ми єдина сільська громада, яка настояла на тому, щоб заліснення зробили. Але пташник вже давно працює, а ліс навколо птахофабрики так і не посадили.

– І не посадимо, – зауважує директор підприємства "Вінницький бройлер", що входить у "Миронівський хлібопродукт" Ігор Лещенко. – Не знаю, що там за проекти заліснення мають ті люди. Але якщо там немає підписів і печаток представників птахофабрики, ніякої юридичної сили вони не мають. Взагалі, щоб заліснити цю територію, треба взяти в оренду паї у 1250 приватних осіб. Як вони собі це уявляють? Це ж людські паї.

Також директор зазначає, що жодне підприємство в Україні не робило такого заліснення. Навіть ті, що є більш шкідливими та небезпечними, ніж птахофабрики.

– А в Клебані ми хочемо висадити парк. На сьогодні процес йде, ми вже вклали 600 тисяч, і ще 300 тисяч додамо, – зазначає Ігор Лещенко. – Тому в найближчі місяці у центрі села з'явиться парк. Думаю, це навіть краще, ніж заліснення. Звісно, кругом є незадоволені будівництвом курників. І якщо люди не погоджуються, будівництво не розпочинається.

Проте, громадські активісти наголошують, що згоду на будівництво у людей іноді беруть обманним шляхом. Мовляв, збирають підписи на згоду будівництва водогону, який вони проводять у рамках соціального партнерства, а потім ці підписи подають як згоду на будівництво пташників. Втім, Ігор Лещенко заперечує наявність таких фактів.

– І заяви про стеження та погрози з боку служби безпеки птахофабрики — це якійсь "брєд", – запевняє директор. – Є люди, які постійно пишуть кляузи та скаржаться на будівництво.

Громадські активісти у свою чергу заявляють, що не припинять боротися проти будівництва курників.

– Невже люди не розуміють, що у майбутньому їх чекає? Яку землю, повітря, воду ми залишимо своїм дітям? – хвилюються вони. – Потрібно задуматись про це і припинити зводити курники. Їх вже досить на Вінниччині. Тому й поїхали в Адміністрацію, щоб достукатись до влади. Хай втрутяться, хай захистять мешканців громад.

А поки що активісти обіцяють влаштовувати мирні акції. І проводитимуть їх до тих пір, поки всі їх вимоги не будуть виконані.

Нагадаємо, в Тростянецькому районі люди теж збунтувались проти курників. 

Фото Тетяни Щербатюк