Численні скарги місцевих мешканців Тростянецького та Тульчинського районів Вінниччини на будівництво пташників привели сюди екологів. Кореспондент Vlasno.info провів один день з міжнародною делегацією екологів і зафіксував найгарячіші події.

Однією з проблем місцеві мешканці назвали руйнування будинків від вантажівкок. Адже коли їдуть багатотоннажні фури, будинки трясуться і на них з'являються тріщини.

– Ось, подивіться, як в Оляниці Тростянецького району потріскались стіни, – показує фото голова Комітету порятунку села Людмила Вдовиченко.

Така ж проблема і в селі Заозерне Тульчинського району, туди й поїхали. Там провели фото- та відео-зйомку пошкоджених стін.

Також зафіксували, що не всі вантажівки зменшують швидкість на дорозі попри відповідний дорожній знак та "лежачий поліцейський". Координатор по роботі з місцевими громадами Національного екологічного центру України (НЕЦУ), правозахисниця Тамара Харчилава навіть зупиняла пару машин та просила водіїв МХП (підприємства "Миронівський хлібопродукт") їхати не так швидко. Інакше доведеться звернутись у поліцію. Мовляв, через високий швидкісний режим людські хати не витримують і тріскаються.

Втім, директор підприємства "Вінницький бройлер", що входить у "Миронівський хлібопродукт", Ігор Лещенко запевняє, що в Заозерному будинки стоять досить далеко від дороги, тому рух навіть великогабаритного транспорту не може спричинити руйнування стін і фундаментів.

– У Вінниці від руху трамваїв навіть багатоповерхівки трясуться, але жодна не розвалюється, правда ж? А тут одноповерховий будинок, і раптом тріщини. Можливо, при будівництві помешкань не дотримувались якихось правил, тому з'явились такі проблеми? – припускає він. – Бо дорога побудована за усіма стандартами.

Ще не встигли виїхати із Заозерного, як подзвонила місцева мешканка, у якої ми оглядали тріщини на будинку, і поскаржилась на службу безпеки МХП. Мовляв, її донька працює у цьому підрозділі, її викликали та "провели бесіду". Після цього донька подзвонила з плачем матері з проханням нічого нікому не розповідати та не показувати, бо на неї тиснуть на роботі.

– Я перевірив інформацію щодо цієї ситуації. Мене запевнили, що такого випадку не було. Ніхто нікуди нікого не викликав, тим більше, не доводив до плачу, – наголошує Ігор Лещенко.

По дорозі в село Клебань Тульчинського району екологи побачили вертоліт на майданчику біля офісу Вінницької птахофабрики.

Вирішили, що сюди прилетів головний виконавчий директор "Миронівського хлібопродукту" Юрій Косюк.

– Тільки він прилітає гелікоптером, – розповідає координатор з роботи з місцевими громадами НЕЦУ, правозахисник Тамара Харчилава.

Делегація НЕЦУ спільно з представниками місцевих громад та членами екологічної організації "Арніка"(Чехія) рушає до офісу, попередньо фотографуючи гелікоптер та адмінбудівлю птахофабрики. У фойє проводити зйомку забороняють, посилаючись на інформаційний буклет.

– Ми можемо припустити, що підстав, тобто, відповідного документа, у них немає, – каже правозахисниця. – І дуже прикро, що вони не дотримуються стандартів прозорості а відкритості, які сповідує Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР). Адже саме ЄБРР дає їм кредити. Доведеться нам написати в банк про такі прикрі інциденти.

Також адміністратор зауважила, що пана Косюка на даний момент немає на території фабрики. І що інформація про його приліт не відповідає дійсності, тому й спілкуватись нема з ким, як того хотіли екологи.

– Це прилетів Писарєв Максим Елеонор'євич,заступник голови правління з виробництва ОАО "Миронівський хлібопродукт", – підтверджує Ігор Лещенко. – А Косюка протягом останніх трьох років тут взагалі не було.

За словами місцевих активістів, працівники служби безпеки птахофабрики опинились в фойє зразу ж, як туди зайшли екологи. А потім супроводжували усіх до транспорту. Дорогою вони спробували забрати фотоапарат у дівчини-фотографа з Чехії. Проте, директор птахофабрики заперечив цей факт. Сказав, що, навпаки, була спроба з боку активістів проникнути на об'єкт.

– Національний екологічний центр цілеспрямовано займається вивченням екологічних проблем навколо нашого підприємства. Вони мають свою думку, а ми маємо свою: і в питаннях екології, і у відношеннях з органами влади, органами самоврядування та населення, – додає Ігор Лещенко. – Ми не можемо забороняти комусь збирати інформацію, абощо. Ми все здійснюємо в рамках чинного законодавства.

В рамках візиту представники НЕЦУ провели також семінар для місцевих активістів про права громад та їх участь у розвитку сільських територій.

– У нас був випадок, коли голова однієї з сільрад не хотіла надавати нам бюджетні документи, – каже Тамара Харчилава. – Тоді ми сказали: "Добре, ми напишемо заяву про злочин, і вже іншій структурі надасте документи". І викликали поліцію. Ввечері поліцейські подзвонили і сказали, що документи у них. Заява про злочин — неймовірно важливий документ. Де б ви не бачили протизаконні дії, можна писати заяву про злочин. І проблемні відносини з чиновниками, організаціями, установами, тощо слід задокументовувати. Тому що усні обіцянки або скарги зазвичай нічого не варті.

Згодом група активістів та екологів відвідала Клебанівську сільську раду, де поскаржились на те, що замість заліснення навколо курників, їм просто облаштовують парк в центрі села. Про це детальніше читайте на Vlasno.info згодом. 

Нагадаємо, у Тульчинському районі мітингували проти курників. 

Фото та відео Тетяни Щербатюк