Після масової гибелі риби з річки Соб, яка сталася в Іллінецькому районі 15 вересня, досі не відомо точно, що стало причиною мору. Цікаво, що самі мешканці Паріївки та Сороки вперше за цей рік спостерігали таку гибель риби. Але ситуація повторюється приблизно в той самий час з року в рік. На жаль, ситуація повторилася вже й у жовтні. Кореспондент vlasno.info намагався з'ясувати, що могло спричинити загибель риби.


Фото Леоніда Янюка

Мешканці сіл, де сталася катастрофа, чималу долю провини покладають на Іллінецький цукровий завод. Хоча остаточних причин так і не встановили.

Депутат Іллінецької районної ради Леонід Янюк, який мешкає у Паріївці один з найперших став свідком мору риби:

— Перед пуском заводу завжди промивають системи. Скидають вони той бруд, який накопичився, зазвичай, за тиждень до початку роботи заводу. Минулого року була схожа ситуація, я інтенсивно займався вивченням та висвітленням цього питання. Вже 15 вересня я помітив, що масово почала спливати риба.


Леонід Янюк, фото Богдана Новака

Обидва населені пункти, де спостерігався мор риби, розташовані нижче Іллінців коло річки Соб, яка є притокою Південного Бугу. За словами Янюка майже вся вода в тих місцях, особливо в період після посухи, проходить через завод, який її забирає, потім промиває і скидає не охолоджену як слід і не збагачену киснем.

Директор ТОВ "Іллінецький цукровий завод" Віктор Юр повідомив, що підприємство запустило потужності восьмого вересня. Проте, він наголосив, що обвинувачення на адресу цукрового заводу є безпідставними і бездоказовими:

— Коли запускається завод, ніяких викидів, ніяких промивок не робиться, — заперечує Віктор Володимирович. — Підприємство промивається після зупинки. А всі викиди викачуються на поля фільтрації. В нас є система забору води, є дозвіл. Вона проходить всі цикли, тому нагрівається і далі через систему аерації, де вода збагачується киснем, відправляється до водойм загального користування.

Також пан Юр наголосив на тому, що коло місця, де завод скидає воду, завжди знаходяться рибалки. В тому місці, за його словами, мор риби якраз не був чомусь помічений.

— Критичного перевищення температури в тому місці не спостерігається. Так, безумовно там температура вище, ніж в місці, де загинула риба. Але чому тоді, якщо припустити викид значно теплої води, дохла риба знаходилася не коло нашого заводу, а значно далі, ще й має темний колір? Теоретично риба за такою логікою мала загинути десь зовсім поруч, оскільки вода з заводу змішується з проточною і концентрація теплої води зменшується, чим далі від течії. Окрім цього риба, яка загинула була досить великою в тому числі, навряд чи вона могла загинути від теплої води, яка шкідлива передусім для малої риби, — поділився власними міркуваннями директор заводу.

Окрім цього Віктор Юр звернув увагу на те, що в районі водойм знаходиться чимало інших об'єктів, зокрема іллінецьких очисних споруд.
Після того, як факт гибелі риби був виявлений, на місця відразу прибули представники Держекоінспекції та Держпродспоживслужби у Вінницькій області. Зокрема вони відвідали також Іллінецький цукровий завод. Експерти констатували, що мертва риба належала до різних видів. Зокрема карасів, окунів, судаків та коропів місцеві люди завчасно витягали з річки, щоб уникнути забруднення екології. Деяка частина риби на той час ще залишалася живою. З метою з'ясувати причини гибелі, взяли проби води і самої риби, які доставили до лабораторії.

Збитки, надані навколишньому середовищу оцінюються на суму 15 тис. грн. Частину виловленої риби місцеві мешканці згодували домашнім тваринам.


Люди принесли на засідання комісії мертвого амура

Районна комісія техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій також прибула на місце події, де її члени побачили тоді чорну воду із неприємним запахом та безліч риби. Представники комісії заборонили продаж риби в Іллінцях та смт. Дашів.

— Експертиза не виявила у мертвій рибі якихось токсичних речовин. Від чого саме вона загинула, лабораторія, на жаль, не може перевірити, оскільки вода коло Паріївки та Сороки проточною. Якщо припустити, що стався технічний масований викид теплої води, не збагаченої киснем, то довести це вже практично неможливо, — роз'яснює в.о. начальника Іллінецького районного управління Держпродспоживслужби у Вінницькій області Володимир Скляр.

Заступник голови Іллінецької РДА та член комісії з техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Володимир Любаревич повідомив, що після вересневого випадку мору риби більше не було:

— Мені нічого не відомо про те, чи гинула риба у водоймах впродовж цього місяця. Наразі всі свідчення людей, результати досліджень та аналізів відповідних служб передані правоохоронним органам, які розслідують цю ситуацію. Я не можу озвучити жодну з версій слідства, оскільки мене не інформують про це. Однак, річка Соб є об'єктом загального користування, тому ми намагатимемося зберегти її. Ми тримаємо це питання на контролі, бо це ж наші люди, наша річка, наше здоров'я.

Поки що про жоден метод, яким можна було б найближчим часом відшкодувати завдані Іллінецькій громаді збитки, чітко не окреслений. Проте, місцеві мешканці планують створити власну громадську організацію, яка дбатиме про довкілля, відстоюватиме їх інтереси перед владою та бізнесом.

Водночас, староста сіл Сорока і Жадани Раїса Кучковська повідомила, що під час найближчої сесії сільської ради депутати планують змінити підпорядкування дамби. Саме коло неї масово спливала риба, зразки якої брали екологи місяць тому.

— Ми на початку листопада плануємо підпорядкувати нам Сорочинську дамбу на річці Соб. А після того, як наші активісти створять громадську організацію з охорони довкілля, вони хочуть добитися відшкодування завданих збитків і зариблення водойми.

Vlasno.info уважно слідкуватиме за подальшим розвитком подій навколо ситуації зі станом річки Соб, а також інформуватиме про розслідування наслідків мору іллінецької риби.

Головне фото: tamesidecitizen.blogspot.com