В селі Ободівка Тростянецького району Вінниччини вирішили запровадити роздільний збір сміття. Адже це відповідає вимогам Закону України "Про відходи" та береже екологію. Про це Vlasno.info повідомив Ободівський сільський голова Костянтин Ременюк.
– Ідея вирішити проблему зі сміттям прийшла давно. У 2008 році ми придбали трактор та причіп. Почали їздити селом, забирати відходи. Але на той момент люди не були готові платити за вивіз сміття, – розповідає він. – Коли ж поїхали подивитись на досвід Європи у цьому питанні, зрозуміли, що людей треба привчати до сортування.
Дійсно, у країнах Європи давно звикли до роздільного збору відходів. Там успішно працюють сміттєпереробні заводи, а допустима норма захоронення відходів складає 10 відсотків. Причому, до 2030 року її збираються знизити до 5 відсотків. Згідно із підписаною Угодою про асоціацію з Європейським Союзом, Україна з 1 січня 2018 року зобов'язана впорядкувати питання за сміттям. Тепер українці повинні сортувати сміття, адже заборонено захоронення неперероблених відходів. І органи місцевого самоврядування мають подбати про все, щоб люди розпочали сортувати сміття. Отже, село Ободівка одне з перших вирішило виконати європейські вимоги.
– Завдяки проекту, який ми подали до обласного екологічного фонду, нам виділили 1 мільйон 100 тисяч гривень на придбання спецтехніки. А саме — сучасного сміттєвоза. До речі, взимку використовуємо його як бульдозер для очищення вулиць від снігу. Доклали на нього ще 245 тисяч із сільського бюджету, – зазначає Костянтин Васильович. – Потім визначили 10 місць, де будуть стояти майданчики для збору сміття, 9 в Ободівці та 1 в Бережанці ( це село, яке відноситься до нашої сільради). І придбали 30 євроконтейнерів на 700 літрів для роздільного збору твердих побутових відходів (пластик, скло) та 28 пластикових євроконтейнерів на 120 літрів. Цих 28 спробуємо здавати в оренду мешканцям та підприємцям. Вийде десь 400 гривень за рік, це недорого.
Сортуватимуть сміття в селі на скло, пластик та змішані відходи (окрім органіки). Адже папір місцеві мешканці використовують для розпалу дров у печах та грубках.
– Поки що не дуже охоче приносять сміття люди. Хоча контейнери стоять у зручних місцях: біля магазинів, клубу, школи. Тобто, там, де люди постійно ходять. Про правильність такого розташування я теж зрозумів під час поїздки у Європу, – запевняє голова сільради. – Втім, переконаний, що поступово люди привчаться розділяти сміття. Зараз ми проводимо активну просвітницьку роботу. А, головне, займаємось із дітками. Щоб вони змалку привчались до правильного поводження з відходами.
Вихователь дитячого садка у Бережанці Світлана Грабовська підтверджує, що у них постійно проводять заняття та ігри з малечею на екологічну тематику.
– Особливо старшій групі подобається гра, де вони самі себе контролюють. Є ведучі, які показують зелену картку в разі правильної дії або червону, якщо, наприклад, пластик кинули не в коробку для пластику, – говорить вона. – Найголовніше — дітки навчають своїх батьків. Буває, прийдуть батьки і розказують про різні цікаві випадки. Наприклад, дітки кажуть, що батарейки не можна викидати у загальне сміття, бо це небезпечні відходи. "Від цього пташечка загинула" - ледь не плаче дитина. А ще раніше була ситуація, коли мама нашої дитини виламала прутика, щоб гусей гнати, то в дитини просто істерика була: " Мама, не можна нищити природу! Дереву боляче!"
З тим, що діти поступово виховують своїх батьків, згодна й заступник директора з позакласної роботи Ободівської школи Наталія Балухата:
– Як тільки нам у школу поставили 4 контейнери для сортування сміття, діти одразу почали перепитувати: "А сміття буде вивозитись в одне місце? Чи окремо? Це правда?". Хочуть переконатись, що все буде зроблено правильно. Іноді скаржаться мені, що бачать, як дехто з селян своє сміття в парк викидає. Їм від цього прикро. Навіть звертались з цього приводу до сільського голови та дільничного інспектора. Або ж помічають, що дорослі кидають в контейнери пластикові пляшки не скрученими. А уроки та позашкільні заходи з екології ми постійно проводимо, і діти залюбки до них долучаються. Мені здається, діти у нас мають більшу екологічну свідомість, ніж батьки.
Загалом екологічні проекти діють в 11 школах Вінниччини. Це школа-гімназія № 6, школи 10, 12, 25 у Вінниці. Також Грижинецька школа Тиврівського району, Вендичанська школа Могилів-Подільського району, школа № 2 в селищі Крижопіль, школа-ліцей в селищі Стрижавка, Тиврівський ліцей-інтернат, школа в селі Вищеольчедаїв Мурованокуриловецького району, Білківська школа Іллінецької району.
– Серед напрямків роботи над цими проектами є й сортування відходів, – говорить завідувач кафедри екології, природничих та математичних наук "Вінницької академії неперервної освіти" Олександр Мудрак. – Важливо в процесі впровадження цих програм сформувати у дітей екологічне мислення.
За словами сільського голови Ободівки, цей екологічний світогляд у дорослих мешканців села потрібно ще розвивати. Проте, усі, хто опікується проблемами охорони довкілля, впевнені, що поступово усі ободівчани правильно поводитимуться з відходами, і село зможе навіть заробляти на проданому склу та пластику.
– Люди просто ще не розуміють, яку шкоду наносить неперероблене сміття, – наголошує Костянтин Ременюк. – Тому ми й випускаємо брошури, буклети й листівки, які пояснюють, що стихійні сміттєзвалища отруюють нам воду. Адже через ґрунтові води після дощів забруднюючі речовини потрапляють в криниці. Також у нас розташовані біл-борди в селі. Плануємо випустити ще календарі та крижки про охорону довкілля. Це все досвід Європи. Там теж не зразу всі стали свідомими. Просто наказами та законами цього не досягти.
У Департаменті агропромислового комплексу, екології та природних ресурсів Вінницької облдержадміністрації зауважують, що в області розроблена програма по управлінню відходами. Однак, окрім бажання запроваджувати роздільний збір сміття, є багато інших чинників.
– Наприклад, в Бару давно поставили сміттєсортувальну лінію, але не врахували, що з одного міста їм не вистачить відходів для повноцінної роботи лінії. Треба було б підписати угоди із сусідніми районами на вивіз сміття, – коментує директор департаменту Микола Ткачук. – Але в районах необхідність сортування сміття всі розуміють. Тому вже й в Могилів-Подільському запроваджений роздільний збір (пластик, скло). У них і прес є для пластику. В Гайсині теж проводять сортування сміття на полігоні. В Тульчині облаштували новий полігон і мають придбати сміттєсортувальну лінію. Також сучасні сміттєсортувальні лінії з'явились у Хмільнику та Мурованих Курилівцях.
Найефективніше робота з відходами ведеться в Іллінецькій об'єднаній громаді, каже Микола Федорович:
– Там дуже швидко винайшли можливості придбати сучасний прес для пластику. Адже, за європейськими технологіями, пластик ділять на 10 фракцій. Грає роль навіть колір. Наприклад, прозора пет-пляшка дорожче ціниться, відрізняється вартість пляшки і кришечки. Наявність букв на пет-пляшці знецінює пластик. І так далі. А ось в селах ситуація гірша. Там на сміттєзвалища вивозять все, не сортуючи. Хоча в ідеалі в селах взагалі не має бути відходів. Металобрухт, папір, пластик, скло вони можуть здавати, а органіку використовувати для компостних ям, щоб потім підживлювати городину.
Нагадаємо, майже 10 сіл Вінницької області займається сортуванням сміття.
Фото зі сторінки Костянтина Ременюка у соцмережі Фейсбук
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter
Коментарі Оновити список коментарів