Чи стане Стадницьке сміттєзвалище новою екологічною катастрофою і як цього запобігти? Громадські активісти і жителі Вінниці бояться повторення трагедії Грибовецького сміттєзвалища та початку нової екологічної катастрофи, повідомляє Vlasno.info.

Нагадаємо, 30 червня 2016 року сталась трагедія на Грибовецькому сміттєзвалищі, що поблизу Львову. Тоді внаслідок зсуву сміття під завалами опинились четверо людей. Львівська область опинилась на межі екологічної катастрофи. Проте, на фінансування рекультивації Грибовецького сміттєзвалища вже подали заявку до Європейського банку реконструкції та розвитку. Сподіваються отримати 10 мільйонів євро безповоротної грантової допомоги. Однак, трагедія Грибовецького сміттєзвалища змусила багатьох задуматись над станом сміттєвих полігонів в їх регіоні. 

Вінницькі активісти теж занепокоєні, чи не повториться така ситуація й на Стадницькому сміттєзвалищі? Кореспондент Vlasno.info разом із громадськими активістами побували на сміттєзвалищі, щоб переконатись в його безпечності.

Як стверджує громадський активіст та журналіст Борис Зель, сміттєзвалище знаходиться в критичному стані. Адже розраховували його вмісткість на 2.5 роки, а працює воно вже більше 30 років. Схили не укріплені, норми зберігання відходів не дотримуються.

Він переконаний, щоб запобігти катастрофі потрібно припинити вивезення сміття, побудувати дамбу по периметру і розробити басейн для фільтрату.

– Для того, щоб шкідливі викиди не попадали в атмосферу, ми разом з австрійською компанією побудували 30 шахт для збору цих газів. Все зробили із дотриманням європейських стандартів. Спалюючи гази, ми на місці виробляємо електроенергію. Побудований сміттєсортувальний завод, який працює, але може сортувати лише третину сміття. Звалище відповідає всім нормам і не є небезпечним, – запевняє начальник полігону Валерій Білозір.

Розмір полігону становить 14 гектарів, висота сміття подекуди подекуди сягає 5-поверхового будинку. Щодня сюди прибуває близько 1900 метрів кубічних сміття.

Сміттєзвалище огороджене, але лише з боку в'їзду. В'їзд і виїзд контролює охорона. Біля виїзду облаштований басейн для миття коліс транспорту, але за час нашого перебування біля сміттєзвалища жоден з 15 автомобілів в той басейн так і не заїхав.

З власних спостережень виявилось, що далеко не всі автомобілі перевіряються. Як нам пояснила охорона, «тут ми всіх знаємо».

Спроби громадян, які приїхали на звалище, додзвонитись до керівництва "ЕкоВіну"(комунальне підприємство, якому належить сміттєзвалище) не дали результатів. Без дозволу директора охорона не хотіла впускати активістів на звалище.

Обійшовши периметр сміттєзвалища і зайшовши з іншої сторони від входу,громадським активістам стало зрозуміло, що пробратись всередину не дуже й важко. Ні огорожі, ні охорони не виявили. На схилах протоптані стежки, якими спокійно розгулюють «шукачі скарбів».

Активісти наголосили про видиму небезпеку полігону, коли підійшли до пересохлих озер з фільтратом (речовина, яка утворюється при розкладі органічних відходів). Десятки дерев і рослинність всохли на місці скупчення фільтрату.

Начальник полігону стверджує, що звалище ніякої шкоди прилеглим територіям не завдає. Проте, активісти впевнені – фільтрат просочується в грунтові води, отруюючи все навколо.

– Для збору фільтрату було пробурено дев'ять свердловин, тому ні про яке зараження фільтратом не може й бути мови, – додає начальник полігону.

Та все ж, громадських активістів непокоїть, що фільтрат може попасти в річку Південний Буг, який є джерелом питної води для Вінниці. І тоді, за їх словами, катастрофи не уникнути.

Тож питання небезпеки сміттєзвалища стоїть відкритим, впевнені активісти.

Нагадуємо: Чим вінницьке сміття відрізняється від Львівського – депутати про сміттєве пекло на заході країни.

Фото: Бабій Ярослав