Розпочав свою роботу ресурс Open Access. Пріоритетними напрямками в моніторингу тут стали вода і повітря. Хоч карта буде доповнюватись, однак стає дуже цікаво вже з першої сторінки сайту. Ресурс дозволяє зручно вибрати басейн річки, який збираються моніторити. Незважаючи на те, що мапа в процесі розробки та наповнення інформації, можемо спостерігати, що на Одещині, Закарпатті та Кіровоградщині стан водойм вкрай негативний. Як бачимо з мапи, на Вінниччині місто Хмільник та місто Ладижин «скромні лідери» в забруднені власних водойм, повідомляє Vlasno.info.
Натиснувши на мигаюче віконце (місце забору води) отримуємо випливаюче вікно внизу з інформацією про час забору води та її стан. Саме нижнє віконце ліворуч дає розуміння перевищення вмісту шкідливих речовин Вибравши відповідний шар «Хмільник» та задавши параметри з лівої колонки «Фінансові звіти», «Період» та «Діаграми», отримаємо важливу інформацію. І першою збуде екологічний податок.
(Екологічний податок — загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.)
Далі йдуть видатки місцевих бюджетів, фінанси та якість води – все у зручних діаграмах. Тож можемо бачити, що екологічний податок в районі за 2016-й та 2017 рік складав 74,239 та 38,992 тис. грн. За 2018-й та 2019 рік інформації місцеві органи влади не надали, це може свідчити про замовчування або ж іншими словами — про корупційні ризики.
Депутат міської ради, підприємець та громадський активіст з міста Хмільник Юрій Шевченко надав коментар:
— Як депутат, я неодноразово звертався до "Водоканалу", щоб дізнатися про причини нечистот у воді, - Юрій Шевченко.
Доповнив голова місцевої організації мисливців та рибалок Михайло Кучмар:
— Ми контролюємо річку, весь час проводимо сплави і фіксуємо забруднення у воді, знімаємо все, що там плаває, а то дуже різні нечистоти. Велика проблема у тому, що очисні шлюзи будувались в 60-х, 70-х роках і не витримують навантаження через розростання міста. Всі нечистоти попадають в Південний Буг, далі вони зупиняються в Сандраках, а це водосховище-заказник. Зараз ще ведеться мова про розчищення русла. Справа гарна, але, вважаю, що потрібно робити все з розумом. Почати з розчищення двох русел у водосховищі. Інакше піднятий намул з нечистотами осяде в заказнику.
Подібна ситуація з містом Ладижин. Відкривши активне поле на інтерактивній карті, бачимо місце та час забору проб з річки Південний Буг — 19.02.2019 року. Андрій Скакодуб, має чи не найбільший в області досвід з вивчення екологічних проблем на місцевому рівні. Запитали в нього про ситуацію з Південним Бугом:
—Це проблема по Ладижину, що знаходиться вище по течії. Екоінспекції у нас немає, лабораторії не працюють, механізму протидії викидам або механізму притягнення до відповідальності у екоінспекції немає. По Ладижину така ж проблема існує. Провели перемовини з директором ТЕС, зараз почали реконструкцію. Все облднання ще радянське, не витримує пікових навантажень. Тому там постійно скидають стоки в річки. Це відбувається і у Вінниці, і в будь-якому іншому місці, - Андрій Скакодуб, м. Ладижин.
Чому ця інформація є важливою? Нещодавно World Wide Web Foundation уже вп'яте опублікувала свій щорічний рейтинг відкритості даних – Open Data Barometer. Міжнародні експерти відзначають значний прогрес України у сфері відкритості даних – плюс 25 балів за минулий рік. Якщо ж подивитись по Україні на Індексі в розділах Air Quality , Water Quality, а також декількох інших позиціях то бачимо негативні показники. Також поглянемо на інший індекс згідно регіонального порівняння Східної Європи Україна і Білорусь займають останні позиції.
В цьому ж індексі бачимо, що станом на 2018 рік із 178 країн світу ми на 89-му місці, а у 2016-му були на 72-му.
Це означає, що майбутній інструмент спрямований на покращення відкритих даних в Україні щодо якості стану повітря та води. Водночас така тенденція дозволяє підвищити інвестиційний клімат, боротися з корупцією, а головне — вирішувати нагальні екологічні проблеми.
Про вельми негативний стан водойм у Ладижині та Хмільнику часто говорять у різних засобах масової інформації, скаржаться люди, наголошують еко-активісти та просто небайдужі громадяни. Однак, для того, щоб отримати хоча б якусь підтверджену інформацію від органів влади, першим кроком завжди був хоча б запит на доступ до публічної інформації. Однак, запити часто перекладаються з установи в установу, з публічної інформації на загальну чергу (Закон про звернення громадян, де відповідь вам прийдеться очікувати мінімум один місяць ). Наразі робота активної громадськості стане більш продуктивною.
Читайте також: у Вінниці висадили платанову алею.
Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.
Фото: tsn.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter