Навесні поточного року водойми, що знаходяться у підпорядкуванні управління державного агентства рибного господарства у Вінницькій області, були зариблені лише на 1% від запланованих об'ємів. Такі невтішні дані повідомили Vlasno.info у секторі іхтіології та регулювання рибальства обласного управління держагентства.

За словами головної спеціалістки сектору Катерини Лесніковської, з 13 водойм, що працюють за режимом рибогосподарської експлуатації, навесні було зариблено лише 2. Мальків запустили до Клекотинського водосховища, що в Шаргородському районі, та до Северинівського ставу, що у Жмеринському районі.

«До Клекотинського водосховища вселили десять тисяч екземплярів товстолоба, а до Северинівського ставу - вісім тисяч коропів та товстолобів. Режим рибогосподарської експлуатації розробляють науковці, а ми погоджуємо. У плані розписано на десять років вперед: чим зарибляти та скільки риби можна ловити», - зазначила іхтіолог.

Зазначені вище об'єми зариблення складають лише 1,2% від запланованих. Для порівняння, навесні минулого року до водойм Вінниччини вселили 106 тисяч мальків, але й це складало лише 13% від плану. Як зауважує Катерина Лесніковська, суттєву роль у зменшенні об'ємів зариблення відіграв коронавірус, але сподівається, що ситуацію вдасться виправити навесні.

«Чимало користувачів водних об'єктів надають перевагу осінньому зарибленню, оскільки восени зарибок дешевший. Тож, сподіваюся, ситуація покращиться. До того ж, в нас є потужні користувачі, як, наприклад, Ладижинське водосховище, які мають свої ставки. Навесні вони вирощують зарибок, а восени зариблюють водойми. Це виходить значно дешевше, ніж закуповувати мальків на рибкомбінатах»

До слова, статистика Державного агентства рибного господарства не враховує водойми, які здаються в оренду спеціально для розведення риби. Пані Лесніковська каже, що на Вінниччині найчастіше вирощують коропа, товстолоба та білого амура. У цих видів різна кормова база і вони не конкурують між собою, а вибудовують екосистему водойми.