На полях Липовецького району через нестачу вологи гинуть цукрові буряки. За результатами обстеження, проведеного фахівцями національної академії аграрних наук, запаси продуктивної вологи у метровому шарі грунту під буряками складають лише 10 мм, що призводить до масового відмирання гички і відтоку вологи з коренеплоду у ґрунт. Водночас, стан посівів "цукристих" в цілому по області оцінюється як добрий та задовільний. Що насправді відбувається зі знаменитими вінницькими буряками дізнався кореспондент Vlasno.info.

За словами директора департаменту агропромислового розвитку, екології та природних ресурсів Вінницької ОДА Миколи Ткачука, впродовж останніх трьох днів вологість ґрунтів, особливо у південних, "бурякових" районах області, підвищилась. Так, у Гайсинському районі випала місячна норма опадів - 28 мм. І хоча проблема зі зменшенням врожайності буряків існує, вінницькі аграрії намагаються вирішити її, збільшуючи посівні площі.

"Сьогодні спостерігається тенденція до зменшення врожайності. Тим не менше, у порівнянні з минулим роком площі посівів буряків в області збільшились на п'ять тисяч гектарів. За виробництвом буряка ми завжди були серед найкращих в Україні", - каже Микола Ткачук.

Пан Микола наголошує: за гарної врожайності підприємства області здатні виготовляти близько 350 тисяч тонн цукру на рік, і навіть зараз здатні повністю задовольнити потреби регіону у солодкому продукті.

"Якщо говорити про потреби вінничан, то тут жодних проблем немає, нам вистачає свого цукру. В цілому ж по Україні ми бачимо, що Тернопільська та Полтавська зони через погодні умови матимуть менший врожай. Це призводить до підвищення реалізаційної ціни цукру по всій країні".

Як ми вже писали раніше, через засушливу погоду, спричинену змінами клімату, на Вінниччині також страждає врожай кукурудзи та гречки. Щоб не втратити аграрний потенціал регіону, аграрії розглядають питання зміни структури посівних площ та переглядають насіннєвий фонд рослин, що культивуються в області.

"Насіння, яке в свій час засівалося на півдні області, в цілому було характерне для лісо-степової зони. Сьогодні всі погодні умови дають підстави впевнено говорити, що цю територію, і навіть частково центральні райони, слід відносити до степу. Тому переглядається структура посівних площ. Особливо важливо переглядати технологічні процеси. Якщо ж говорити більш глобально - потрібно розробити механізм дотацій тим фермерам, чий врожай постраждав від кліматичних змін", - підсумовує директор департаменту.