У південно-західній частині Вінницької області серед лісу знаходиться залізнична станція Копай. Багато людей, які проїжджають цю станцію, цікавляться чому саме так назвали її, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

– Я чув, що коли до нас йшло військо татарів, то все село почало копати рів та окопи, щоб захиститися від них. Від того і назва така Копай, – каже мешканець сусіднього села Обухів Володимир.

Станція Копай з'явилась наприкінці XIX століття, коли проклали залізницю до Могилів-Подільського. Назва Копай пішла від назви селища Копайгород, яке знаходиться у чотирьох кілометрах від станції. На цьому місці польський король Сигізмунд ІІІ наказав збудувати фортецю. Було це на початку XVII століття.

– На копання фундаменту під фортецю було скликано населення найближчих сіл. Побудували фортецю у 1624 році і містечко назвали Новий город. Але вже у 1635 році Новий город почав називатися Копайгоро на честь копачів фортеці, – каже вчитель історії копайгородської школи Олексій.

У Копайгороді мешкало багато євреїв. Станом на 1939 рік їх тут було 1075. У поселенні було три синагоги. Після приходу нацистів у липні 1941 року на станції Копай створили концентраційний табір для євреїв. Сюди їх привозили й з Румунії. Зимою 1941–1942 років у гетто від голоду та хвороб померли до 2800 в'язнів. Тоді євреїв, незважаючи на небезпеку, переховувала Анастасія Іванівна Горбульська, яку в сучасному Ізраїлі визнають як праведницю.

Сьогодні у Копайгороді від колишньої фортеці нічого не залишилося. У селі діє костел та церква. Є великий ставок.

Краще сюди добиратися дизельним потягом, який сюди їде зі Жмеринки.



Фото: panoramio.com