Карпатські краєвиди відкриваються на півдні Вінниччини

З Вінниці до Могилів-Подільського залізницею коштує квиток 22 гривні приміськими потягами, а студентам, у яких знижка 50 %, тільки 11 гривень. Якщо ви бажаєте гарно провести вихідний день та побачити красу півдня нашої області, то вам варто поїхати до Могилів-Подільського, як повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Ми вже писали, що за 75 гривень з Вінниці до Могилів-Подільського можна доїхати маршруткою, але то не те. Ви не побачите красу нашої області, тому потрібно їхати потягом.

Приміського електропоїзду з Вінниці до Могилів-Подільського немає, тому вам потрібно у 8:18 ранку сісти у Вінниці на електричку до Жмеринки, куди ви приїдете у 9.40. Прогулявшись навколо вокзалу та у центрі міста, ви сідаєте на дизельний потяг, який їде у 10.30 годині на Могилів-Подільський.

Потяг може бути і вщент заповненим людьми або і напівпорожнім. Це вже як пощастить. Їхати доведеться дві з половиною години.

Якщо у вас немає бажання їхати до кінцевої зупинки, можете вийти на станції Матейкове, де перед вами постануть два розкішних маєтка у Северинівці та Чернятині.

Проїхавши станцію Бар, вас чекають цікаві зупинки, такі як Митки з надзвичайно гарним палацом дочки російського генерала, Копай, Ізраїлівка.

Але найцікавіше вас чекає після селища Вендичани, коли ви проїдете великий елеватор.

З вікна потяга ви зможете спостерігати за великими, наче у Карпатах, пагорбами. Якщо вийдете на зупинці Сулятинська перед Могилів-Подільським, то ви не повірите, що ви знаходитесь на Вінниччині. Розташування села Юрківці поміж пагорбів, дуже типове для Прикарпаття.

На станції Могилів-Подільський ви побачити багато прикордонників, бо це остання залізнична станція перед кордоном з Молдовою. За бажанням, можна оглянути місто, а якщо у вас є закордонний паспорт, можете сміливо йти у молдавські Атаки.

– Залізничну колію від Жмеринки до Могилів-Подільського проклали у 1891 році. Будували її за межами населених пунктів, щоб не платити власникам земель, через які прокладались колії. Могилів-Подільський був тоді промислово-технічним центром з великою кількістю військових частин. Саме з цієї причини місто потребувало залізничного сполучення, – каже український краєзнавець, почесний громадянин міста Бар Микола Йолтуховський.

Фото Влада Боднара