Село Круподеринці в Погрибищенському районні шановане для всіх болгар

Село довгий час було під патронатом польського магната Ржевуського, а в 1890 році поселення купив граф Микола Павлович Ігнатьєв. З цією постаттю пов'язано багато історій і легенд, які відомі від півночі Росії до Болгарії.

Ігнатьєв народився у Петербурзі, як і більшість тогочасної знаті розпочав військову кар'єру. Історики пригадують, що Микола Павлович мав талант дипломата та неабияку вдачу. Саме завдяки йому і був підписаний Пекінський договір 1860 року, після якого було прийнято рішення будівництва в бухті Золотий Ріг порту Владивосток. Після підписання договору Микола Ігнатьєв сказав губернатору Східного Сибіру: «А тепер володійте Сходом», так він став «хрещеним батьком» Владивостоку.


У ході розв'язки війни на Балканах Туреччина була змушена погодитись на вимоги Росії, серед яких була і вимога заготовлена послом Ігнатьєвим, про вільну Болгарію. Договір був підписаний в місті Сан-Стефано 19 лютого 1878.

Цікаво, що на могильні плиті в Круподеринцях викарбовано надпис «Сан-Стефано 19 лютого 1878 року». Місцеві пригадують, що до смерті графа, з Болгарії на Вінниччину приїздили поважні гості. А в Болгарії на честь Ігнатьєва названо близько п'яти сіл та одна вулиця у Софії. Кажуть сам граф – національний герой Болгарії. Склеп графа знаходиться в церкві, яка є точною копією Київського Володимирського собору.

У глибині церковного двору оригінальний пам'ятник: гранітна брила, з чотирьох боків якої стоять якори з'єднані між собою важким ланцюгом. Цей пам'ятник приурочений Цусімській битві, яка відбулась у ході Російсько-Японської війни. Тоді в протоці Тихого океану загинув син графа – Володимир Ігнатьєв та племінник Олексій Зуров.

Із наростанням більшовицького наступу родина мігрувала за кордон. А в Києві до самої смерті залишилась сестра Ігнатьєва Марія Миколаївна. Комуна знищила більшість господарських будівель частково уцілів чотирьох поверховий млин, а також будинок, наразі в ньому знаходиться школа.

Щоб дістатись Круподеринців потрібно перше доїхати до Погребища, це можна зробити від Східного автовокзалу у Вінниці, а далі 7 км пішки або на таксі.

За матеріалами: газета «Колос» від 18 січня 2006 року; газета «Голос України» №51, 15 травня 2008 року; журнал «Жінка», вересень 2007 рік, стаття «Морська слава Круподеринців» ст.. 8-9. Фото: надала Вікторія Корж, а також із спільноти «Файне село Круподеринці»