Ми вже писали про кінофільми, які знімалися у Вінниці. Сьогодні розповідь про кінострічку «Стежки-доріжки», яка була знята у 1963 році на Вінниччині у селі Селище Тиврівського району.

Селище знаходиться в 12 кілометрах від Вінниці на березі Південного Бугу. Саме тут знаходяться залишки Черленківського замку, які потрапили в кадр цього кінофільму, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Як бачимо, за півстоліття значно побільшало зелені і стовпів. Башта ж залишилась практично незмінною, хіба що побілка з неї зовсім злізла. Як сповіщає «Статистичний опис церков та парафій Подільської губернії», перед нами дзвіниця колишнього Воскресенського храму, яку було зведено на початку дев'ятнадцятого сторіччя. І якщо дерев'яна Воскресенська церква до наших часів не збереглася, то кам'яна дзвіниця продовжує своє існування, нехай і в такому напівзруйнованому вигляді.

Тим часом оператор потроху повертає свою камеру і ліворуч від вежі-дзвіниці ми бачимо червоні ворота пожежної частини.

Нині від пожежного депо не лишилося й сліду – на його місці розмістилось приватне подвір'я.

Це Воскресенська церква. При перегляді цього кадру стає якось ніяково за рівень нашої культури та духовності. Адже старовинний дерев'яний храм 1779 року побудови зумів пережити лихоліття громадянської війни та другої світової, а натомість тихо загинув у мирний повоєнний час радянщини. Зараз на місці церкви, так само, як і на місці пожежної частини, розмістився приватний будиночок з присадибним садочком й городом навколо.

А це панорама із попередніх чотирьох кіношних кадрів для того, щоб краще зрозуміти розташування описаних об'єктів на місцевості.

Як видно із фільму, Воскресенська церква слугувала спостережною вишкою для пожежників. З неї насправді відкривався розкішний краєвид. У кадрі добере видно міст через Південний Буг, тож пропоную поглянути на нього ближче.

Ось, власне, і сам селищанський міст крупним планом.

Перебираємось мостом на лівий берег Бугу та прямуємо в центр Селища, де за спиною кіношного голови колгоспу видніється характерна споруда.

Цією спорудою виявився селищанський Будинок культури, який чудово зберігся й до сьогодні.

Іще один ретроспективний погляд на Будинок Культури. Цього разу в профіль.

Оскільки Селище, а точніше його кіношний герой – село Мар'янівка, позиціонувалось як «колгоспне село», то неможливо обійтись без господарських споруд в кадрі.

До речі, хтось зможе відгадати, на що нині перетворюється цей корівник? Нізащо не здогадаєтесь!

Бо перетворюється він не на аби що, а на готельно-ресторанний комплекс!

Тим часом, за сюжетом фільму головний герой виїжджає за межі Селища. Їде він дорогою до Черленківського замку повз вежу-дзвіницю. Тож маємо змогу порівняти стан дороги тоді і зараз. Як видно із кадру, вимощеною бруківкою ніхто не користується, а натомість роз'їздили ліворуч від неї ґрунтовку, щоб рівніше було їхати.

Тепер же колишня ґрунтова дорога рясно заросла травою та телеграфними стовпами.

Вказівник на трасі Селище-Вінниця. До речі, зверніть увагу на написання села: Не "Рівець", як пишеться тепер, а "Ровці". Сьогодні тут повноцінна зупинка з радянською мозаїкою.

Використовувалися матеріали та фото posterrr.livejournal.com