Вінницький Хімпром – найбільший завод на території нашого міста. Будували його у 1930-х роках як суперфосфатний завод. У радянські часи завод давав продукцію в усі республіки СРСР та далеко за її межі. Після набуття Незалежності, Хімпром виявився нікому непотрібний, як повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Зараз колишні приміщення заводу орендують різноманітні підприємства. Але мова сьогодні піде не про сам завод, а про одну цікаву будівлю, яка прихована від людських очей.

Родзинка цієї будівлі — фасадні колони. Проектувальник цього будинку хотів додати йому якусь особливість. Зазвичай колони встановлюють на всю висоту будівлі, як у панських маєтках ХІХ сторіччя, але тут вирішили зробити просто гарний вхід до будівлі. На боках будівлі є файний візерунок з плитки. Поки що будинок стоїть порожній.

Цікавий контраст до цієї місцевості додають навколишні корпуси Хімпрому. Деякі з них закинуті, а деякі використовують під склад або під інші потреби. На одному такому корпусі є напис з ім'ям самого популярного ді-джея 2000-х років. Мабуть, цей напис намалювали саме у ті роки.

В один із гаражів входить залізнична колія. Спочатку можна подумати, що тут раніше була вузькоколійка або ходив трамвай, але це лише залишки ремонтної ями.

Раніше такий знак «не палити» висів в декількох місцях кожного радянського заводу.

На території Хімпрому багато цікавих будівель, про які можна багато чого сказати. Дуже добре, що все це збереглося до наших днів, що не розібрали, як на цукровому заводі у Турбові. Колишню адміністративну будівлю полюбили вінницькі виші. Їх тут бувало і по три на кожному поверсі. Сьогодні тут вже облаштувався Донецький університет, – каже охоронець Олексій.

Щоб дістатися до «античного» будинку треба вийти з трамваю на зупинці «Муніципальний ринок», перейти перехрестя, яке веде до заводу. Йти повз заводу і зайти у другі ворота та повернути праворуч.

Фото: Влад Боднар