У розлогому урочищі, що в Ямпільському районі, розкинулося стародавнє село Качківка. Місцеві розповідають, що назва, очевидно, походить від качок, яких було багато на сільському озері, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

Втім, місцевий дослідник Михайло Девдера каже, що перша назва села не Качківка, а Кочкорівка.

‒ На карті Боплана позначена саме така назва. Це був великий населений пункт, адже на його картах позначалися поселення, де проживало декілька тисяч людей, ‒ розповідає місцевий дослідник краю Михайло Девдера.

Були у Качківці й козаки. Близько вісімдесяти чоловік служили в Мястківській сотні (нині Городківка). Але цікавим є той факт, що нині з тими козацькими прізвищами у Качківці немає жодної людини. Швидше за все, що воякам в той час довелося вибратися з села, або ж Качківку, так як і Бушу, в 1651 році було знищено.

‒ Опісля розпочалася колонізація, в село перебиралися молдовани, яких наймали на роботу польські пани, які керували Качківкою. Згодом, магнати, навіть, роздавали землю молдованам, аби якось заселити і "відчухати" цей край, ‒ каже пан Михайло.

Нині в селі проживають молдовани, українці та поляки. Був у Качківці й відомий козацький полковник Верлан, який очолив масове гайдамацьке повстання


У 1792 році польські магнати побудували в селі костел, втім, під час приходу радянської влади костелу не стало.

Згодом, під керівництвом священика Івана Костецького, за кошти громади, було побудовано православний храм. Також, за частину грошей на будівництво церкви, Іван Костецький відкрив у Качківці першу в районі церковноприходську школу.

Нинішня церква приваблює селян та гостей красою та величністю. Колись то був краєзнавчий музей, який побудував голова колгоспу. Але незабаром приміщення вирішили віддати під церкву. Будувати допомагали вихідці з села, які нині проживають у Росії.

‒ Попри конфлікт між країнами, вони залишаються качківцями і допомагають нам, ‒ зізнається Михайло Девдера.

Широко розповсюджені у Качківці народні назви кутків. Зокрема: Червоний Берег, Гиртопи, Горішній Міст, Смердячий Яр, Валяредина, Стоси, Валястин, Казьонний Міст.

Мальовнича природа приваблює туристів у цей куточок. Ліси, поля та кринички теж мають свої особливі назви, переважно молдавського походження. У Качківці, навіть, є іменні криниці: Юркова, Калинова, Іцькова, Ніцова, Плєшкова, Соборна, Ганущакова, Журавель та Маріїна Фігура.

‒ Біля Журавля, який стоїть край дороги, зазвичай зупиняються туристи, які стомилися й хочуть випити нашої водички. Калинова криниця ‒ теж улюблене місце відпочинку місцевих мешканців, ‒ розповідає сільський голова Качківки Мирослава Бежнар.

Ганущаковій криниці вже більше сотні років. Колись до неї ходили викликати дощ.

Маріїну криницю викопав чоловік, в якого не було дітей, аби задобрити сили природи. Його дружину звали Марія. Біля кринички встановлено хрест із зображенням Божої Матері Марії. Тому місцеві й кажуть «Маріїна фігура».

‒ Родом з нашого села багато відомих художників, письменників і патріотів. Це й поляки, молдовани та українці. Один з них ‒ член Міжнародного конгресу з прав людини ОБСЄ та Національний герой Вірменії Микола Кічмар. На жаль, він загинув у своїх 40 років. Їдучи разом з комісією від ООН у Нагірному Карабаху, їхній автобус розстріляли бойовики. Він був єдиним представником комісії ООН від України.

Хвилиною мовчання вшановувала нашого земляка Палата Лордів Великої Британії, ‒ розповідає місцевий мешканець Михайло Девдера.

Нині в селі проживає майже півтори тисячі людей. Є школа, дитсадок, музична школа.

‒ Роботи як такої нема. Люди здають землі в оренду, є декілька приватних підприємців, ‒ каже сільський голова Мирослава Бежнар.

Фото зі сторінки "Качківка" в соцмережі ВКонтакті