За 30 кілометрів від міста Бершадь, на правому березі Південного Бугу, біля розкішного ботанічного заказника розкинулося село Крушинівка. Місцеві мешканці розповіли кореспонденту Vlasno.info, що їхнє поселення нагадує форму кола.

Точної дати заснування села немає, проте, дослідники вважають, що це 1600 рік. Існує декілька версій походження назви.

‒ Старші люди казали, що колись на цих землях росло дуже багато кущів крушини. Ця рослина має лікарські властивості, тому люди й селилися на території цілющої рослини, а звідти вже й назва пішла, ‒ зауважує місцева мешканка, колишня вчителька Тетяна Коченко.

Біля села тече швидкоплинний Південний Буг, який подекуди різко повертає вправо й утворює кручі. Колись, у тих кручах було багато риби, тому люди селилися біля круч. Звідси з'являється ще одна версія, що стверджує, що поселення пішло від слова круча й спочатку називалося Кручинівкою, а вже згодом змінилося на Крушинівку.

Також місцеві краєзнавці відшукали інформацію з дорожніх записів відомого історика Павла Халебського, і з'ясували, що в часи татарських набігів на тій території було три оборонних фортеці, одна з яких, імовірно, знаходилася в Крушинівці. Історик вважає, що ці фортеці були збудовані як заслін від ворожої татарської навали. Нині про фортецю місцеві знають лише з переказів, а з приводу її місця знаходження теж точаться сутички, бо жодних слідів від будівлі не залишилося.

В середині ХІХ століття село і навколишні землі належали панам Собанським. В різні періоди, Крушинівка належала до декількох повітів: спочатку до Брацлавського, а згодом до Ольгопольського та Бершадського.

‒ Мама розказували, що в районному центрі, у 1950 жило 70% євреїв, а люди з нашого села ходили туди у Бершадь на базар, щоб продавати живих курей цим євреям чи виміняти на якийсь інший товар, ‒ зазначає пані Тетяна.

Туристи вважають Крушинівку ідеальним місцем для відпочинку, адже село омиває Буг з величними порогами, також неподалік розкинувся величезний ліс, який разом з річкою, кажуть місцеві, споконвіку годували людей. Нині ліс офіційно вважають ботанічним заказником місцевого значення "Крушинівський".

Річка біля села тече звивисто, і в одному місці течія нагадує форму підкови. Це було ідеальне місце для будівництва водяного млина, проте, нині від млина залишилися лише руїни.

‒ Неподалік села, на Бугу, колись був збудований дерев'яний міст між селами Маньківка і Красносілка. Перед льодоходом його розбирали, щоб не знесло водою, а на весну знову розкладали, ‒ каже Тетяна Коченко.

Була в селі і дерев'яна церква, проте через сто років існування згоріла. Нині в Крушинівці збудували новий цегляний храм за кошти сільської громади.

До Жовтневої революції селяни працювали в пана Собанського. А після його смерті з хати пана зробили сільський клуб. Електрику провели в Крушинівку тільки в 1955 році.

В роки Другої світової війни село окупували румуни, місцевим доводилося важко працювати, і все віддавати окупантам.
Нині Крушинівка підпорядкована Маньківській сільській раді, роботи в людей немає, тому в селі залишилися переважно пенсіонери, бо молодь виїздить у пошуках кращого життя, тому населений пункт стрімко спустошується.
Нагадаємо, що в селі Гулі, Хмільницького району живе лише один мешканець. 

Фото з сайту foto-planeta.com