Одна з найнезвичайніших церков в Україні розташована в європейській перлині Буковини – стародавньому місті Чернівці. Vlasno.info пропонує помилуватися однією з найоригінальніших українських сакральних споруд – Миколаївським кафедральним собором.

Свою дивну назву – «п'яна» – церква отримала від місцевих жителів. А все через нетипову для православних храмів архітектуру малих куполів. Їхні основи-барабани мають закручену гвинтоподібну форму, яка у перші секунди дивує та збиває з пантелику туристів, створюючи ілюзію погойдування.

фото: vsviti.com.ua

Будівництво церкви розпочали у далекому 1927 році. Автори першопочаткового проекту – румунські архітектори Вальтер Штюбен-Кюхер, Йосиф Летнер та Вірджила Іонеску. Через брак коштів будівництво розтягнулось аж на 12 років й було завершене лише напередодні Другої світової війни. Протягом цього періоду до проекту долучались різні архітектори (переважно – румуни), тож не дивно, що у результаті першопочатковий задум зазнав деяких змін.

першопочатковий проект храму, фото: fototecaortodoxiei.ziarullumina.ro

церква після завершення будівництва, фото: fototecaortodoxiei.ro

Тривале будівництво спричинило й виникнення легенди. За переказами, незважаючи на всі зусилля, архітектори ніяк не могли завершити проект – фундамент тріщав, а конструкції руйнувались. Та якось одному з робітників наснився сон – щоб успішно завершити будівництво, потрібно принести людську жертву. Кинувши жереб, будівничі живцем замурували у стіні молоду дружину головного майстра. Після цього будівництво успішно завершили. Та храм не забув людської жорстокості – в останній день з куполів донісся страшний крик й вони перекрутились, ніби від болю та мук, оплакуючи принесену жертву.

Саму церкву побудували у досить незвичному стилі неоромінеск – румунській інтерпретації європейського Ренесансу. На час будівництва Північна Буковина і самі Чернівці входили до складу Румунії. Для цього національного стилю, який набув найбільшого розквіту за часів правління князя Костянтина Бринковяну (від його імені стиль отримав ще одну назву – «бринконвяну»), характерні мальовничі аркади, специфічний плетений орнамент та кольорова черепична покрівля.

фото: panoramio.com

Прообразом чернівецької церкви слугував один з найгарніших храмів Румунії – православний Успенський архієрейський собор – усипальниця румунських королів, розташована в місті Куртя-де-Арджеш.

Успенський архієрейський собор у румунському місті Куртя-де-Арджеш, фото: Вікіпедія

Українська церква вражає не лише архітектурою, а й внутрішнім оздобленням. Перш за все – розташуванням вівтаря, який знаходиться праворуч, а не навпроти входу. Таке незвичне розташування обрали архітектори: вхід до церкви мав бути із центральної міської вулиці Руської, й у такому випадку вівтар навпроти входу знаходився б з північного боку, а не із східного, як прийнято в християнській традиції. Тому, слідуючи релігійному канону, архітектори дещо змістили вівтар.

Вражають і два велетенські дзвони, які спеціально для храму замовили з Трансильванії, та кольорові вітражі, які привезли з Бухареста. Яскраві розписи церкві подарував художник зі столиці Румунії Пауль Молда, а вишуканий двоярусний дубовий іконостас створив відомий румунський різьбяр Григорій Думітреску-Ловендаль.

фото: restplace.com.ua


фото: vsviti.com.ua


фото: vsviti.com.ua

Освятили Миколаївський кафедральний собор 6 грудня 1939 року. Пережив він і важкі воєнні часи й прихід радянської влади. На відміну від багатьох церков, у радянський період храм був діючим й використовувався за призначенням. Власне це єдина церква у Чернівцях, богослужіння в якій ніколи не переривалося.

Можливо, саме тому їй вдалося вціліти й повністю зберегти самобутній інтер'єр першої половини XX століття. Відвідувачі й сьогодні мають чудову нагоду помилуватися чарівною архітектурою та мальовничим внутрішнім убранством храму – зокрема, яскравими вітражами та старовинним різьбленим іконостасом.

Відвідати справжнє архітектурне диво можна завітавши на вулицю Руську, 35.

Головне фото: 100stezhyn.com.ua