У селі Круподеринці Погребищенського району Вінницької області знаходитися храм зовні схожий на кафедральний собор Святого Олександра Невського в столиці Болгарії Софії.

Церкву Різдва Богородиці в Круподеринцях побудували у 1895 році як церкву-мавзолей графа Ігнатьєва. За зразок взяли кафедральний собор Святого Олександра Невського. Адже у Софії графа Ігнатьєва шанують як автора Сан-Стефанського договору, який відродив болгарську державність.

— Мені він взагалі більше нагадує Володимирівський собор у Києві. У нас в селі його порівнюють або з Володимирівським собором або з храмом в Софії. Кому як більше подобається, — каже місцевий мешканець Володимир.

За архітектурним стилем, розмірами та оздобленню церква в Круподеринцях не мала собі рівних в окрузі. Після смерті Ігнатьєва у 1908 році він був похований в нижній частині мавзолею, а через 9 років там же поховали і його дружину. У 1944 році в храмі Різдва Богородиці відновили богослужіння. В глибині церковного двору височить пам'ятний хрест на масивній кам'яній брилі, по боках якої — чотири старовинних корабельних якоря. Це пам'ятник лейтенанту Ігнатьєву та іншим морякам, які загинули в Цусімський битві 1905 року, встановлений матір'ю і вдовою лейтенанта до 10-річчя битви.

Після більшовицького перевороту 1917 року діти графа виїхали за кордон, а церква довго використовувалась в якості зернового складу. У 1930 році з дзвіниці церкви скинули найбільшого і найгучнішого 160-пудового дзвона, який при падінні зруйнував вхід у церкву.

У часи фашистської окупації німці зрізали хрест на дзвіниці церкви, посилаючись на те, що хрест із золота. Також хотіли підірвати могилу графа, бо думали, що там теж є вироби із золота. Григорій Рудницький, який служив у графа, очевидець захоронення, запевнив організаторів варварської затії, що золота в могилі немає. Мовляв, усе цінне забрали болгари, які були присутні на церемонії поховання. А згодом, при від'їзді, діти графа. Для впевненості він клав голову на відсіч.



Фото: galleryua.com