У селі Котюжани Шаргородського району є палац, який віддалено схожий на Лівадійський палац у Криму. Схожість ця пояснюється тим, що вони будувалися в один час. Ті, хто побував у Котюжанах кажуть, що тут знаходиться маленька частинка Криму.

На початку ХХ століття маєток у Котюжанах придбав відставний генерал на прізвище Ценін. У 1910 році під час селянських заворушень резиденцію спалили. В 1912 році вдова генерала Катерина Ценіна відбудувала спалений палац за проектом відомого на той час петербурзького архітектора Оскара Мунца.

Садиба виконана в стилі неоренесансу. Палац збудований симетрично, в центрі якого колись бив фонтан, від якого залишилася чаша.

Поряд з палацом зберігся парк, який втратив свою первісну красу, але зберіг частину оформлення. Парк плавно спускається в долину річки Лядовка, яка багата невеликими водоспадами та джерелами. Головна цінність парку - побудований на початку ХХ століття арочний міст через каньйон, який має три прольоти, і виглядає досить по-середньовічному.

У радянські часи палац передали під школу-інтернат, це дозволило зберегти будівлю в хорошому стані. Дитячий будинок був тут заснований 1939 році, сюди відправляли дітей репресірованих батьків.

Унікальність саме цього дитячого будинку, що єдиний в області, який продовжував працювати під час окупації.

- 130 дітей-сиріт, яких помістили в школу-інтернат, змушували каторжно працювати. Жителі окружних сіл допомагали дитячому будинку продуктами харчування. Німці теж допомагали сиротам. На початку війни дитячий будинок спробував самостійно евакуюватися. Кіньми на возах за 2 тижні, пройшли понад 282 кілометрів, дітей довезли до міста Умані. Там у них відступаючі червоноармійці відібрали засоби пересування. Вихованці дитбудинку змушені були повертатися назад пішки. Зворотний шлях був дуже важким. Маленькі діти (в основному дошкільного віку) у супроводі дорослих (вихователям було від 17 до 19 років) більше трьох місяців під проливними осінніми дощами поверталися в Котюжани. По дорозі селяни допомагали дітям продуктами харчування, - розповідає мешканець Котюжан Володимир Пенько.

Зараз тут досі працює школа-інтернат. Дістатися до Котюжан можна з Вінниці з Центрального автовокзалу.

Використовувалися матеріали http://ukrainaincognita.com/