Село Вінож одне з найдавніших сіл Вінницької області. Знаходиться воно у Муровано-Куриловецькому району, де є красень-замок. Село було засноване наприкінці XIII століття. За переказами старожилів, на місці сучасного села Вінож було містечко Віножаті або Віногради, назва якого походить від виноградників, що тут росли. Це говорить про те, що в ті роки клімат на Вінниччині був значно теплішій.

Містечко утворилось приблизно у 1295 році. На території містечка було три церкви. По річці Лядова розміщалось сім млинів. Містечко Віногради мало шість магазинів. Однак згодом містечко було зруйноване татарами. Частину земель поміщиця Колосовська наприкінці XIX століття, за несплату до казни податків, змушена була продати на аукціоні. Цю землю придбали переселенці із Кам'янця. Місце заселення почали називати Кам'янецькі Хутори. В 1930-х роках селище перейменовано на Ленінську Слободу. До Жовтневої революції 1917 року в селі Вінож нараховувалось 1282 мешканців.

Зараз у селі проживає менше 270 осіб. Село поступово порожніє. Унікальністю Віножа є його рослинність. Її тут дуже багато. Природа поступово відвойовує собі село. Велика кількість дерев є по всьому селу і, місцями Вінож нагадує Прип'ять.

– Це все тому, що село перебуває в яру, в долині річки Лядова. Природа тут розкішна. Ще тут є садиба Колосовських XIX століття. Раніше тут була школа, але вже дев'ять років, як будівля занедбана і немає грошей на його реставрацію, – каже голова Немерчевої сільської ради Анатолій Михайленко.

Садиба Колосовського складається з житлового будинку з чотирма «римськими колонами» біля центрального входу. Біля садиби є парк з плодовими деревами та алея з ялинками віком до ста років.

Дістатися до села можна автобусом з Центрального автовокзалу з Вінниці або поїздом зі Жмеринки.




Фото: panoramio.com та зі сторінки спільноти "Исторические усадьбы Винницкой области" у соцмережі Вконтакті