Видатний поет-футурист Володимир Маяковський був неоднозначною особистістю. Заживши собі слави суворого співця революції, він при цьому вмів бути тонким чуйним ліриком, і протягом всього свого творчого шляху вміло поєднував у собі ці, на перший погляд, взаємовиключні амплуа.

Такою ж суперечливою, як і сам поет, є названа на його честь вінницька вулиця. Тут гармонійно сусідять один з одним прості охайні будинки та хороми заможних вінничан. Подекуди вони розташовані один від одного буквально на відстані декількох кроків, але зовсім не вступають в архітектурний чи естетичний конфлікт. Навпаки: вони, наче "лірична" та "революційна" іпостасі Маяковського, лише доповнюють один одного, викликаючи приємне здивування тих, хто прогулюється вулицею.

Захоплюють і масштаби вулиці: беручи свій початок майже біля Староміського мосту вона довгою смугою тягнеться аж до лісу біля Будинку відпочинку. І має довжину близько трьох кілометрів. Ця вулиця — ідеальний варіант для піших прогулянок містом. Насолоджуючись приємними оку пейзажами можна навіть не помітити, як дійдеш до тупика Маяковського (продовження вулиці), швидко промайнеш його та опинишся біля невеличкої водойми на узліссі. Тут на мандрівника очікують стіл і дві лавки, де можна гарно відпочити та підживитися. Найбільш витривалі любителі погуляти Вінницею можуть продовжити свою подорож вже у лісі, де на них чекатимуть нові пригоди та краєвиди.

Vlasno.Info продовжить свої прогулянки містом. Нагадаємо, що минулого разу ми розповідали про Крутий узвіз.

Фото Олександра Сашньова