Закон про декомунізацію не торкнувся радянських зупинок. Що дозволить ще довго захоплюватися їх ідентичністю й унікальністю. У Вінниці збереглося досить багато зупинок радянської епохи. В основному вони залишилися на віддалених від центру вулицях. Збереглися завдяки відсутності комерційно-вигідного пасажиропотоку у цих районах. Це віддалені райони міста, промзони.

Почнемо нашу розповідь із зупинки, яка знаходяться на Старому місті біля Будинку відпочинку. Ця зупинка найтиповіша для зупинок того радянського періоду. В ній від дощу сховатися зможуть багато людей і захиститися від холодних вітрів.

На вулиці Сергія Зулінського (Тарногродського) збереглася зупинка дуже простої конструкції. Ймовірно встановлена ​​тут наприкінці 1970-х років. Ця зупинка від вітру не захистить, але від дощу вас врятує.

Ще одна досить цікава конструкція автобусної зупинки 70-х років є на Старому місті. Зверніть увагу на дерев'яні перемички: оригінальний і одночасно надійний дизайн.

– Тут дуже брудно і на цій зупинці рідко побачиш людей, – каже місцевий житель Леонід Макаренко.

До недавнього часу дуже поширений вид зупинки. Ергономічна конструкція, тому часто використовувалася на центральних вулицях міста. Найімовірніше такі зупинки встановлювалися на початку 80-х років. Збереглася на Старому місті.

– Та такі зупинки були у всіх містах колишнього Радянського Союзу. Я багато, де бував і всюди бачив такі зупинки, – каже пенсіонер Петро Залевський.

Ще одна радянська зупинка збереглася на вулиці Сергія Зулінського.

Взагалі вулиця Сергія Зулінського є музеєм зупинок радянського періоду. Тут зберігся цілий зупинковий павільйон з кіоском. Це одна з перших комерційних зупинок Вінниці середини 80-х років. Можливо, кіоск був пізніше вбудований, коли з'явилися перші приватні підприємці перебудовного періоду. Сама зупинка дуже простора, розрахована на великий пасажиропотік робочих прилеглих підприємств.

Зупинка кінця 70-х початку 80-х біля Авіаційного заводу.

Біля Інструментального заводу знаходиться зупинка, в якій можна розгледіти задумку її автора, який хотів передати індустріальний дух мікрорайону Тяжилів.

Унікальна і єдина у своєму роді тролейбусна зупинка "Ламповий завод". Відрізняється від всіх інших підвісним накриттям та використанням бетонних конструкцій. Досить містка зупинка. Розрахована на велику кількість пасажирів, які їдуть із заводської зміни. Швидше за все побудована на початку 80-х років.

– Це моя улюблена зупинка. Вона дуже зручна, затишна і перебуває у гарному місці. Сподіваюся, вона тут довго ще буде стояти, – каже вінничанин Владислав.

А ось цієї зупинки вже немає. Її знесли, коли почали будувати розважальний комплекс на місці кінотеатру «Мир».

– Ця зупинка була дуже незручною і лавочка на ній завжди поламана була. Зараз побудували нову зупинку з магазином, тому я не шкодую, що цієї зупинки більше немає, – каже вінничанка Вероніка.

Тролейбусна зупинка "Вулиця Гонти" одна із перших комерційних зупинок епохи кіосків і українських купонів. Кіоски давно тут не працюють, але сама зупинка залишилася свідком тієї епохи.

Дуже "витончена" зупинка середини 90-х: економія металу і мінімалізм відрізняє її від старих і міцних радянських конструкцій. Схожі конструкції ще до недавніх пір стояли на центральних зупинках міста.

Використовувалися матеріали та фото depo.vn.ua