Наскельні зображення в печерах Оксанівки не мають аналогів в Україні
На березі величного Дністра знаходиться оповите таємницями село Оксанівка Ямпільського району. Суворі велетенські скелі зберігають пам'ять про легендарних монахів, які колись тут побутували, а на стінах скель навіть залишилися символічні малюнки, ‒ про це повідомляє кореспондент Vlasno.info.


Фото: photoukraine.com
Місцеві мешканці розповідають, що першим на цій землі оселився рибалка Хлиминд зі своєю родиною. Він дуже любив ці місця, багаті на рибу, дичину та неймовірну природу. 3відси, очевидно, пішла перша назва села Хлиминда.
Згодом, село перейменували на честь місцевої героїні Оксани Дудніцької, яку у Велику Вітчизняну війну на березі Дністра розстріляли фашисти.
Пам'ятник Оксані Дудніцькій, фото: 1ua.com.ua
Зараз у селі живуть люди переважно похилого віку, причому жодної Оксани в селі Оксанівка немає.
"Молдовани виходять купатися раніше"
Через Дністер Оксанівка межує із Молдовою. Місцеві мешканці розповідають, що через річку вітаються з молдованами, в багатьох за кордоном живуть родичі.
‒ Чомусь молдавани завжди ідуть на річку купатися перші. Ми так і говоримо: "Якщо молдовани вже купаються, то й нам пора на Дністер", ‒ розповідає жителька Оксанівки Мирослава Марченко.
Люди розказують, що раніше в сусідню країну можна було плавати на човні і займало це до години, зараз же потрібно їхати в Ямпіль, а звідти робити ще декілька пересадок. Поки доїдеш ‒ цілий день витратиш.


Фото: 1ua.com.ua
У Оксанівських печерах жили легендарні монахи
Жителі Оксанівки і люди з околиць називають справжнім дивом печери, гроти, та частково вирубані наче кімнатки скелі. Дослідники зазначають, що вони й справді пристосовані для житлових та культових цілей. Три роки тому навіть була знайдена ділянка із залишками глиняної обмазки печі, де зберігся шматок деревини.
Фото: 1ua.com.ua
Фото: photoukraine.com
Люди розповідають, що в цих печерах колись був монастир. Там жили ченці кожен в окремій келії і збиралися вони лише за молитвою.
‒ Там за печерами є вже заросле чагарниками рахманське кладовище. Кажуть, що рахмани ‒ наші пращури, кращі від людей. От за традицією на наш звичайний Великдень люди брали шкаралупи з крашанок і пускали їх на воду. Вважалося, що через 25 днів ті шкаралупи мають допливти і потрапити в руки рахманам. Тоді вони розуміли, що ми вже почастувалися і дозволяли собі розговітися. Це свято називається Рахманський Великдень, ‒ каже уродженка Оксанівки Галина Собко.
Фото: 1ua.com.ua
Рахмани ніколи не виходили зі своїх печер, а постійно молилися за простих людей. Місцеві мешканці розповідають, що колись на рахманському кладовищі було затоплення з річки і водою змило кістки тих рахманів. Найцікавіше, що люди бачили гомілки завдовжки до одного метра. Очевидно, це були кремезні та дужі люди.
Розмаїття сюжетів та стилістика зображень немає аналогів в Україні
У своєрідних приміщеннях та в каньйоні були знайдені наскельні зображення. Це хрестоподібні фігури, трикутники, ромби, зображення тварин, риб, птахів. За підрахунками кількість таких знаків вимірюється сотнями.




Фото: istpravda.com.ua
Шапку із золотом шукайте під каменем
‒ Колись наша територія була під турками, а тримали нас вороги аж 27 років. Старші люди розповідають, що турки сховали під велетенським каменем шапку золота. Але це, мабуть, легенда, бо камінь той такий величезний наче хата, ‒ зізнається пані Галина Собко.


Фото: 1ua.com.ua
Доїхати до Оксанівки можна сідаючи на автобус на Ямпіль. В село автобус не ходить, тому 9 кілометрів з Ямполя потрібно буде долати пішки або "попутками". Інший варіант ‒ сісти на автобус "Ямпіль-Могилів-Подільський" і вийти у селі Біла, що за 3 кілометри від Оксанівки.
Потроху місцеві мешканці Оксанівки займаються зеленим туризмом.
‒ Ми запрошуємо усіх в наше мальовниче село, і якщо буде потрібно ‒ можемо виїхати по людей у Ямпіль, ‒ зауважує місцева мешканка Мирослава Марченко.

Фото: 1ua.com.ua, головне фото: denfilm.com.ua
Додати коментар
Помітили помилку в тексті? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter