Пані Ірина із села Слобода-Дашковецька Вінницького району займається реабілітацією лелек. Волонтерка разом із чоловіком та двома дітьми прихистила 11 покинутих чи травмованих птахів. Випущені нею на волю пернаті інколи навідуються у гості, а восени полетять до Африки. Із рятувальницею лелек поспілкувався кореспондент Vlasno.info. Зауважимо, що волонтерка не хоче марної слави, а тому дозволила опублікувати лише своє ім'я.

Допомагати лелекам Ірина розпочала минулого року.

"Я забирала дитину зі школи, і побачила, як з гнізда випало мале пташеня, якому було не більше чотирьох днів. Я його підібрала і зв'язалася із орнітологами. Оскільки притулки для диких птахів були переповнені, доглядала пташеня сама під контролем фахівців. Малюка назвали Птерокс. Ми його успішно виростили і передали у Галицький національний парк реабілітації диких птахів та тварин", - розповідає волонтерка.

За словами Ірини, до того дня вона не мала досвіду спілкування з лелеками.

"У мене не було жодного досвіду. За освітою я педагог. Просто одного разу я підібрала птаха та зателефонувала у притулок. Там мене консультували. Доводиться підіймати багато літератури, вміння прийшли і досвідом" .

Після першого врятованого пташеняти Ірина вирішила продовжити допомагати лелекам. Ще трьох пташенят з поламаними крилами передали їй із села Могилівка Жмеринського району. У цьому році жінка прихистила ще трьох пернатих малих із Красносілки Бершадського району і двох із Калинівського району.

Зараз в Ірини живуть двоє лелеченят. В одного зламана ніжка, іншого покусав хтось з хижаків - на шиї дев'ять укусів, пошкоджено стравохід.

Зламану ніжку довелося ампутувати, для чого пташеня везли на операцію до Києва. З такою травмою лелека не зможе жити у дикій природі, а тому залишиться з Іриною. А от покусане пташеня одужує і вже скоро повернеться у природнє середовище, як і інші "вихованці" волонтерки.

Ірина каже, що випущені на волю птахи не забувають про неї.

"Двоє пташенят, яких ми вилікували та окільцювали, прибилися до зграї лелек. І хоч вони мають родину, але іноді прилітають у гості поїсти", - розповідає вона.

Годує волонтерка своїх підопічних курчатами, кролями, рибою, курячими серцями та шлунками. Щоб птахи адаптувались до умов дикої природи, Ірина ховає м'ясо у траві, а рибу на дні штучних водойм на своєму подвір'ї. Апетит у лелек добрячий: пташенята їдять майже весь час, що не сплять. Коли ж підростають, харчуються 3-4 рази на день, а потім відлітають, щоб розпочати самостійне життя.

Ірина жаліється, що цього року в околицях Вінниці лелеки майже не виводили пташенят. Це вона пояснює недостатньою кількістю опадів, через яку зменшилась і кормова база птахів. Не дивлячись на це, волонтерка сподівається: завдяки, зокрема, і її праці, зберегти популяцію лелек в регіоні вдасться. Вона вірить, що врятовані нею пернаті цього року успішно перезимуть в Африці і повернуться навесні.