На кілька годин вінничани змогли опинитись у рідному місті сторічної давнини, в епоху знаного письменника Михайла Коцюбинського.
Не зважаючи на пронизливий вітер, на подвір'ї садиби Коцюбинських зібралось чимало вінничан. Саме звідси стартувала екскурсія "Вінниця Коцюбинського".

Екскурсоводи історик Олександр Федоришин та літературознавець Олександр Вешелені обіцяють розповісти багато цікавих фактів з життя Коцюбинського. До них приєднується й директор музею-садиби Михайла Коцюбинського Федір Панчук:

– Цьому глиняному будинку, де народився наш видатний земляк, понад двісті років. Здавалося б, глиняні хатки не можуть стільки простояти, вони з часом розвалюються. А ця стоїть. Сподіваюсь, ще буде стояти довго. Так само, як і ця липа, – показує на старе товстезне дерево. – Її садив сам Коцюбинський. І кущі агави.

Далі екскурсія прямує по проспекту Коцюбинського у бік Південного Бугу. По дорозі історики розмірковують, чи був Коцюбинський революціонером-демократом, про що свідчить табличка на будівельному коледжі. Зупиняють на думці, що навряд чи був таким. Його таким зробила радянська ідеологія, як людину, за якою стежили за царських часів та переслідували.

– В цьому місці переправою письменник прямував через річку на роботу, – Олександр Федоришин зупиняється біля майданчика з колонами на набережній. – В ту пору Замостя тільки зароджувалось, і великого мосту для транспорту не було. Коцюбинський пішки долав шлях до своєї служби у міській Думі.

Згадують легенду про камінь на Сабарові, на якому буцім-то любив сидіти письменник. Біля Спасо-Преображенського собору Олександр Вешелені розповідає про коханих жінок письменника.

– Саме в цьому соборі свого часу Коцюбинський повінчався з Вірою Дейшею. Насправді її прізвище Дейч, німецького походження, – говорить він.

– Ні, вінчався він у церкві, що стояла на розі теперішніх 50-річчя Перемоги та проспекту Коцюбинського, - зауважує Федір Панчук. Історики пропонують глибше вивчити це питання, щоб переконатись, де насправді брав шлюб письменник.

Вулицею Володарського вінничани спостерігають за найстарішим будинком Вінниці. Та слухають інформацію про будинок, де винаймав квартиру Чеслав Нейман. Саме на його адресу приходили деякі листи Коцюбинському. І саме з ініціативи Неймана Коцюбинський вчителював у дітей польських родин.

На площі Незалежності згадують місце, де стояв пам'ятник Леніну. Екскурсоводи розповідають захоплюючу історію про те, як радянська пропаганда на свій розсуд витлумачила слова із листа Коцюбинського.

– Відпочиваючи на острові Капрі, Михайло Коцюбинський в одному з листів написав, що грав у карти з "жерцями" літератури та філософії. І радянські ідеологи, користуючись нагодою, що в цей час на Капрі перебували Горький та Ленін, одразу ж назвали таємничого літератора Горьким, а філософа — Леніним. Навіть фільм зняли на основі цієї придуманою історії, – каже Вешелені. – Гіпотетично можна припустити, що вони зустрічались, але документів, що підтверджують цей факт, немає.

Учасники екскурсії змогли дізнатись, що міська Дума тоді знаходилась у будівлі теперішнього суду на вулиці Грушевського. Саме там і працював Коцюбинський. Наприкінці екскурсії вінничани відвідують палац Грохольських, де зараз перебуває адміністрація ендокринологічного диспансеру, а з іншого боку розташовані квартири. Нащадок династії Грохольських Генріх залюбки розповідає про свій рід та згадує, що один з його предків був учнем Коцюбинського.

Екскурсія "Вінниця Коцюбинського" стане регулярною. При бажанні, її можна замовити.











Фото та відео Тетяни Щербатюк