Останнім часом йде велика дискусія з приводу туристичного потенціалу підземних ходів у Вінниці. Проте єдиним місцем, де зараз проводять екскурсії залишаються підземелля костелу Пресвятої Марії Ангельської. Чи живуть там привиди і якою є Вінниця підземна, розповість кореспондент Vlasno.info.

Монастир францисканців-капуцинів був зведений у 1745-1760 роках з ініціативи вінницького старости Людвіка Калиновського. У ті часи монастир розташовувався за мурами міста, за валом, на узвишші біля дороги, що вела з Вінниці до Летичева, поруч з лісом, на місці старовинного цвинтаря. Цей храм був третім римо-католицьким монастирем у місті після єзуїтського (сьогоднішній обласний архів - ред) та домініканського (сьогоднішній Спасо-Преображенський собор - ред.), що знаходилися у межах мурів. Сьогодні капуцинський монастир знаходиться на центральній вулиці міста.

Підземелля ведуть на 9 метрів під землю. Спочатку нашу дослідницьку групу провели по костелу, де розповіли про його історію. Виявляється, частина приміщень храму належить приватним особам, які в колишніх кельях монахів отримали житло від радянської влади.

На мінус першому підземному поверсі раніше заходились могили монахів. В цьому місті є хрест – репродукція шедевру тисячолітньої давнини. Ще до розколу православ'я, коли не існувало канонів, зобразили Христа з чотирма цвяхами (за католицькими канонами має бути три - ред.). За словами екскурсоводки, це було зроблено, щоб після Хрестових походів в церквах було більше "святих реліквій".

Стеля вибудована у вигляді арок, які зводили із зовнішнього боку, а не внутрішнього. Розкопували землю, робили кладку, а потім засипали. Цеглу клали одну на одну і тому, щоб побачити центр кімнати, робили букву "Л". Цю технологію започаткували ще з часів Римської імперії. Крім того, в середині кожної стіни є малесенький камінь – він і є основою, на якій ця стіна тримається.

На мінус другому поверсі розташовані ще більші ходи, які за радянських часів стали бункером та бомбосховищем. Стеля була залита бетоном для кращого захисту. Колись там була пивоварня, і досі залишилась піч.

Існує легенда, що один з монахів під час варіння пивного супу впав у чан і спікся. Отже, його дух досі блукає стінами підземель.

Якщо спуститись ще нижче, побачимо завалений прохід. Вважається, що він веде до річки Південний Буг, проте ця версія потребує дослідження.

Читайте також, Папу Римського просять врятувати вінницькі катакомби 

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Фото: Андрій Оленін