Найбільш земельна громада Липовеччини, центр Корсунь-Шевченківської операції у Другій Світовій війні, перший жовто-блакитний прапор у Вінницькій області та село з найбільшою кількістю фермерів та одноосібних господарств. Все це Брицька сільська рад - Батьківщина лауреата Шевченківської премії Василя Земляка. Десяте листопада - рівно 435 років тому в цьому місті оселився козак з прізвищем - Брицький. Як селяни відзначили ювілей розповість кореспондент Vlasno.info.

— Всі жителі нашого села роблять все, щоб село розвивалось та реалізувало культурний та економічний потенціал. Кожен житель Брицького та ті, хто виїхав з села, є однією великою родиною. В майбутньому наше село я бачу сильним та процвітаючим. Сьогодні Брицьке - місце, де активно розвивається фермерство, зростає талановита молодь, а околиці села набувають європейського вигляду, - привітала односельчан голова Брицької громади Марія Піщик.

Хутір Брицьке був заснований у 1584 році реєстровим козаком Речі Посполитої на прізвище Брицький. У 1763 році володарем села став Олександр Мацей, який обрав духовною захисницею села Святу Параскеву і, збудував церкву в її честь. Загалом, церкву цієї святої у Брицькому будували та руйнували двічі. В 2016-му році її відновили втретє за кошти місцевого підприємця директора сільгоспгосподарства "Фортуна" Валерія Кравчука.

Історично так склалось, що церковне свято День Великомучениці Параскеви П'ятницької збігається з днем села. На святкову службу приїхали священики з окресних сіл та передали Валерію Кравчуку від патріарха ПЦУ Єпіфанія орден за заслуги перед церквою.

— Я бажаю всім щастя і миру, щоб ми дочекались, коли закінчиться ця війна. Головне, щоб ми жили у вільній та незалежній Україні. Ми повинні молити Бога, щоб він допоміг нам подолати нашого страшного ворога, - звернувся прихожан Валерій Кравчук та подарував ікону.

Перша половина ХХ-го століття стала чорною сторінкою у житті села. Під час Голодомору 1932-1933 років з чотирьох тисяч жителів села померли 2,5 тисячі. Під час Другої Світової війни, під час наступу Радянських військ, у селі були взяті в котел основні сили вермахту. В запеклих боях село переходило з рук у руки та було майже повністю знищено.

— Це село для мене стало в останні роки дуже важливим, - розповідає завідувач архіву Липовецької РДА, історик Олександр Роговий. - Воно постраждало найбільше в районі від Голодомору. Ми сьогодні говоримо про офіційну дату заснування села, але є археологічні знахідки поселення третього століття. Це село козацьке, тут сто років тому побувала легендарна отаманша Маруся, яка захищала людей від більшовиків. Звідси герой Другої Світової війни тричі кавалер ордену слави Олександр Янковський та районний провідник ОУН-УПА Данило Мерешлюк. Звідси правозахисник Олександр Бубела, який відкрито виступив проти вводу радянських військ під час Празької весни та, його учень Олександр Турбовець, який перший у Вінницькій області підняв над своїм будинком жовто-синій прапор.

На свято випекли величезний торт з цифрами 435 у вигляді свічок, які загадавши бажання, задула сільська голова. В клубі пройшов святковий концерт з виступами місцевих зірок: талановитих школярів та аматорського народного колективу "Бричаночка".

До дня села проводився конкурс на краще оформлення будинку. Три переможці отримали почесні номери на будинок.

Після закінчення концерту влаштували святковий фуршет, на якому смаквали риб'ячу юшку, а діти ласували цукерки та різні смаколики.

Файні дівчата облюбовали гарбузову фотозону.

Читайте також: В селі на Вінниччині "віджимають" землю 

Фото: Андрій Оленін