Кожна дитина (а, можливо, і дорослий) прокидається 19 грудня вранці та з надією нишпорить рукою під подушкою у пошуках подарунку: чи то іграшки, чи то смаколика, які батьки клали малечі таємно, вночі, аби діти вірили в чудеса святого. А хтось, можливо, отримав в'язку різок.

Вважалося, що імена тих, хто гідний чи не гідний подарунка, записувалися в Золотій книзі, якою володів святий Миколай. А ще діти вірили, що Миколай приходить з осликом, який допомагає йому. Тому вони клали поруч зі своїм взуттям моркву для нього.

Кажуть, традиція дарувати подарунки дітям на свято розповсюдилась Європою із середньовічної Німеччини. Її перейняли Австрія і Польща, а далі й Україна.

В давнину на Миколая укладалися договори і угоди, бо всі були впевнені, що в цей святий день ніхто не зважиться на обман. А ще зі свята Миколая в українських містах починали працювати ярмарки, де встановлювалася ціна на хліб і борошно.

На Поділлі у цей день чекають "полазника": чоловіка, який першим зайде до хати, що віщувало багатство й щастя протягом року. Також, через подвір'я мав пройти хазяїн, дати худобині їсти й привітати її словами: "Дай, Боже, добрий день, щобись худібонька здорова була та й я з тобою ще й зі своєю дружиною!".

На території Вінницької області діє кількадесят храмів святителя Миколая Чудотворця у підпорядкуванні трьох єпархій: Вінницької (до прикладу, 23 храми), Тульчинської та Могилів-Подільської. Наприклад, у місті Бар, Стрижавці, Жмеринці, Северинівці, Якушинцях є храми Миколая Чудотворця.

А Vlasno.info запитав і у вінницьких Миколайчиків, як вони святкують цей день, чи клали їм під подушку батьки щось солоденьке чи, може, прутика?

Микола Неїлик, директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОДА:

– Зранечку привітаю своїх двох онучок, шестикласницю Катю та третьокласницю Аллочку, вони — найдорожче, що у мене є. Єдине хочу побажати те, щоб Святий Миколай дарував усім усмішки, щоб ми говорили одне одному гарні хороші слова, щоб над нами було мирне небо. Цей день проведу вдома із онучками, в колі сім'ї.

Микола Миколайович розповідає, що у часи, коли він був маленьким, батьки також намагалися створити атмосферу свята в цей день.

– Старалися всіма силами. Тоді не було таких статків, як зараз, то матір на сковорідці розтоплювала цукор, і такі виходили солодощі. У родині нас було трьоє, тих солодощів вистачало на всіх. Але я переконаний, що діти мають вірити у щось: що хтось їм принесе цукерки та покладе під подушку. Це важливо.

Микола Кучер, Народний депутат України:

– Новорічні свята – час, коли оживають казки та трапляються дива. Особливо цих свят чекають діти. Ми – дорослі маємо цю казку подарувати кожній дитині, щоб вона її побачила, відчула. За моєї ініціативи було організовано свято напередодні Святого Миколая для дітей Тростянецького, Гайсинського, Бершадського, Теплицького районів та міста Ладижин, роздали діткам близько семи тисяч подарунків. Для мене в дитинстві це було особливе свято, коли на Новий рік, Різдво до нашої домівки сходилися, з'їжджалися всі родичі, дарували подарунки. Але для мене запам'ятовувались в першу чергу не подарунки, а та атмосфера, коли всі рідні і близькі разом, коли всі один одного розуміють, один за одного переживають. Я думаю, в цьому і є суть новорічних свят. Звичайно, моє перше завдання сьогодні, як дідуся Миколи – онукам покласти подарунки під подушку. А на Різдво завжди їдемо в Тростянець на рідну землю батьків. 

Микола Копачевський, директор Департаменту фінансів Вінницької ОДА:

– День Святого Миколая проведу у родинному колі, із дітками (у Миколи Анатолійовича четверо діток: 18 років, 17 та чотиримісячні двійнята — прим. ред.). А як депутат-Миколай скерую солодкі подарунки на свій округ, у Радянську школу-інтернат Ямпільського району.

Микола Ткачук, директор Департаменту екології та природних ресурсів:

– Це свято родинне, тому і святкуватиму його зі своєю сім'єю, за українськими традиціями. Буде сімейна вечеря, привітаємо одне одного зі святом. Коли був маленьким, то також отримував подарунки, було цікаво та приємно: прокинутися та знайти щось під подушкою. В дитинстві писав листи Святому Миколаю та отримував те, що хотів. Скажімо, донька-другокласниця також писала лист, просила у Миколая гарну українську ляльку. Завтра вранці вона, думаю, знайде бажане під подушкою.

Микола Андрушко, артист драми Вінницького обласного українського академічного музично-драматичного театру імені Миколи Садовського:

– Я жив у звичайній сільській сім'ї, потім – в інтернаті. Що таке свято Миколая — я не знаю, бо не святкував його. Та й раніше це свято не відзначали в Україні. Вдячний нашій державі, що його тепер святкують, але воно ще не прижилося. Завтра я буду у Тернополі, там це свято більш "органічне".

А от начальник Вінницького трамвайно-тролейбусного управління Микола Форманюк сьогодні працюватиме, адже на День Святого Миколая у Вінниці відкривають нову трамвайну лінію "Вулиця Пирогова — вулиця Келецька".

Vlasno.info вітає всіх українських та вінницьких Миколайчиків: керівника вечірньої художньої студії Вінницької дитячої художньої школи Миколу Бондаря, заслуженого артиста України Миколу Чучу (Вінницький обласний український академічний музично-драматичний театр імені Миколи Садовського), завідуючого гінекологічним відділенням Вінницької обласної клінічної лікарні імені Пирогова Миколу Боцюру, художника Миколу Бондара (Вінницька дитяча художня школа), президента Федерації шахів Вінниці Миколу Боднара, директора гуманітарної гімназії №1 Вінниці Миколу Свіржевського, речника Кам'янець-Подільської дієцезії римо-католицької церкви Миколу Мишовського, вчителя математики у ліцеї номер сім Миколу Василенка та всіх інших Миколаїв, Миколайовичів та Миколаївних, які проживають у Вінницькій області та Україні. Здоров'я вам міцного, витримки, життєвої наснаги, мирного неба над головою та рідної землі під ногами.

Фото: svit24.net