Освячені макові зерна захищатимуть від злого ока

Чорнобривці, жоржини, волошки, м'ята, чебрець та інші лікувальні трави, кілька маківок – такі букетики нині збирають господині та прямують до храмів на освячення, а потім – усією родиною смакують коржі із маком. Про традиції святкування Маковія, яке щорічно припадає на 14 серпня – у матеріалі Vlasno.info.

Букет квітів називають маковійчик чи маковійка – його збирають із квітів садових та польових: чорнобривці, жоржини, волошки, м'ята, чебрець, любисток, барвінок, айстри, петрів батіг, васильки, деревій та навіть гілочку полину. Між квітів мають бути кілька маківок. На Поліссі у букет додають ще й городину – морквинку, качани кукурудзи чи кріп.

У сиву давнину (можливо, і дотепер) жінки освячували мак-відюк. У народі були переконані: якщо освяченими зернами дикого маку посипати обійстя, особливо біля входу на подвір'я, то нечиста сила ніколи не дістанеться оселі – бо довго визбируватиме макові зерня, аж до наступного свята Маковія. Освяченими зернями посипали також поріг сараю, коли телилася корова – аби не нашкодила нечиста сила.

Після освячення букетики зберігають за образами, навесні мак знову сіють у землю, а квіти вплітають дівчатам у волосся на Благовіщення чи варять у воді та миють у тому настої волосся.

В окремих регіонах країни святять у храмах і воду, вважається, що в цей день вона цілюща у всіх водоймах. Освяченою водою подекуди в Україні окроплюють скирти сіна – аби не спіткала пожежа, аби не сточили миші, аби не попсувалося до весни.

Після повернення із храму родина сідає за святковий стіл та смакує обрядову страву: коржі, які обмакують у перетертий в макітрі мак; в деяких регіонах країни додають також мед.

Фото: bcbiblio9.blogspot.com