Православне свято Покрови Пресвятої Богородиці протягом тисячоліття вкорінилося в українське життя. Зображення Покрови супроводжувало людей, які належали до військового стану, зокрема козаків, повідомляє Vlasno.info.

Свято козаків і захисників

В цей день козаки збиралися, аби обрати старшину. Чимало зведених храмів січовики присвячували саме Богородиці.
Перекладач Біблії українською мовою та митрополит Української автокефальної православної церкви Іларіон (Іван Огієнко) у власному дослідженні «Українська церква» вказує на відмінність статусу свята Покрови в українській традиції:


Митрополит Іларіон вказує, що святу Покрови в українській церковній традиції приділяється більше уваги

— Кожна православна церква з бігом віків виробляє своє власне розуміння канонів, свою власну місцеву традицію, власну відправу Богослужб, власні свята. Покрова для Української Церкви – велике рокове свято, для Церкви Російської – звичайне свято, а для Церкви Грузинської такого свята немає, — наголошує він.

З 1999 року в Україні ця дата офіційно відзначається як День українського козацтва, а з 2015 року і як День Захисника України.

Корені свята

Покров-омофор, зображений на іконах із Богородицею знайшов власний аналог в українській традиції, де жінка традиційно пов'язувала голову хусткою. Початок жовтня збігався із закінченням сільських земельних робіт, тому чимало козаків в цей час традиційно вирушали в мандри до власних зимівників.


 На українських іконах Покрову оточували фігури козаків

В середовищі козаків розвинувся цілий стиль в зображенні ікони Покрови Пресвятої Богородиці. Замість людей, які оточували фігуру Марії та молилися, зображувалися гетьмани та козаки.

— На зображеннях Богородиці вона розправляла свій омофор над всіма, хто хотів вберегтися від гріхів, звертався до неї як до найбільшої заступниці людства перед Богом, — розповідає вінницький священник Української православної церкви Київського патріархату Ігор Сіранчук.

Свято миру

Свято Покрови також вважаєтся днем заснування УПА у 1942 році. І хоча чимало сучасних джерел свідчать про те, що повстанські формування під такою назвою з'явилися дещо раніше , ця дата стала міцно асоціюватися з національно-визвольною боротьбою українців.
В народі вважалося прийнятним звертався до Богородиці в тяжкі часи військових конфліктів, особливо, коли існувала загроза навали. Це видно і з історіями, пов'язаними з обороною Почаєва, в якому також містилася ікона Покрови.


Ігор Сіранчук наголошує на тому, що українці звертаються до богородиці як до матері-берегині свого народу, розраховуючи на диво порятунку:

— Кожний напад на нашу територію, коли ворог, який свідомо обрав цей шлях, захоплює українські і в принципі будь-які землі, супроводжується молитвами про охорону. Прості люди і військові просять у Бога пробачення за всі гріхи, оскільки корені всіх воєн в людиноненависництві. А якщо ми самі ненавидимо наших ворогів всупереч тому, що казав Христос, якщо ми, наприклад, знущаємося з полонених, то уподібнюємося ворогові. Значить, наші душі далекі від миру.

Фото із ресурсів: esu.com.ua, memory.gov.ua, philatelist.by