Через карантинні заборони цьогоріч не відбудеться традиційна хресна хода до Калинівського дива. Проте, святкова літургія біля чудотворного хреста не скасовується. Вона почнеться шостого липня о дев'ятій годині ранку, повідомляє кореспондент Vlasno.info.

"Через епідемію коронавірусу та карантинні заходи, хресна ходи до Калинівського дива переноситься на наступний рік. Цьогоріч її не буде", - розповів телефоном голова прес-центру Вінницької Єпархії УПЦ МП протоієрей Володимир Пучков.

Він також сказав, що з 2003 року відколи він служить у Вінницькій Єпархії, хресну ходу до Калинівського дива ще не скасовували.

"Раніше хресна хода відбувалась в основному з Калинівки, а раз на п'ять років з Вінниці. В останні роки ця хода з Вінниці стала щорічною, але раніше не було пандемії та всеукраїнських карантинних заходів. Ми не хочемо нажати вірян на небезпеку", - підкреслив протоієрей.

Як повідомив служитель храму Св. Параскеви Сербської у місті Калинівка отець Корнелій, божественна літургія відбудеться біля калинівського хреста шостого липня о дев'ятій годині ранку.

За переказами, сьомого червня 1923 року у хрест, який стояв на роздоріжжі в передмісті Калинівки, почав стріляти червоноармієць. Чоловік був напідпитку. Він випустив 24 кулі. Проте, жодна з них не змогла долетіти до розп'яття. 25-та влучила у плече Ісуса Христа. Звідти потекла кров.

Владі не сподобалося таке релігійне піднесення людей. У секретному циркулярі зазначається, що місцеві чиновники того часу Калинівське диво представляли як гарно сплановану церковну агітацію. Тодішня влада наказала охороняти хрест. Біля нього поставили охорону у складі 12 військових. Вони там чергували впродовж трьох тижнів, допоки не приїхали комісія, щоб взяти кров з хреста на експертизу.

За документальними свідченнями, в липні 1923 року фельдшер Камінний взяв зразки речовини з хреста і відправив на експертизу. Згодом повідомив: лабораторні дослідження підтвердили, що то була кров. За це медика арештували і вивезли з Вінниччини в невідомому напрямку. Більше його ніхто не бачив.

Представникам тодішньої влади, побоюючись висновків експертизи, розпочали судові процеси.Назначається нова комісія, в яку входили два представники від влади, два лікарі, три священики та кілька людей з Калинівського району. Ця комісія мала довести, що на хресті була не людська кров, а іржа.

Віряни у таку версію не повірили. Паломницькі походи стали іще більшими. Люди почали з'їжджатися не тільки з усіх куточків України, а й з інших країн. Дехто залишався біля Калинівського дива на кілька днів. Місцеві мешканці годували паломників та надавали їм нічліг. Відтак місцева влада вирішує спиляти хрест.

Люди почали самостійно встановлювати хрести, проте представники влади наказували їх спилювати і викидати. До вірян застосовуютьсярізні репресивні методи. Відтак паломництво закінчилося до 60-х років.

У 60-80-х роках воно знову відновлюється, проте радянська влада також всілякими способами його забороняє. Хрести, які встановлюють вірячи, спилювали та викидали, а паломницькі поїздки забороняли.

Після відновлення незалежності України на початку 90-х років калинівські та сальницькі священики відновили хрест. Біля нього встановлюють скляний храм. Тоді і відновились хресні ходи.

Читайте також: Через коронавірус на Вінниччині вперше за 26 років скасують паломництво до Летичівської Богородиці 

Фото: news.church.ua