Громадські активісти продовжують досліджувати долі розстріляних подолян у 1937-38 роках у Вінниці. Після їх ідентифікації один з меморіалів, присвячений політичним репресіям може бути розширений таблицями з прізвищами жертв, а при в'їзді на територію, де безпосередньо відбувались розстріли близько 10 тисяч людей (сьогодні у віданні Управлінні Служби безпеки України у Вінницькій області) може з'явитись таблиця, яка нагадуватиме про злочини репресивного сталінського апарату відносно мирних громадян, повідомляє Vlasno.info.

Міжнародна Медична Експертна Комісія, яка працювала у трьох локаціях поховань на терені міста, змогла розпізнати тіла 679 жертв репресій. Із документів, які вдалося опрацювати у Державному архіві Вінницької області, виявлено та ідентифіковано 440 осіб з цього списку. Найближчим часом буде створена спеціальна база даних, яка буде відкритою для загального доступу і покаже, на підставі яких звинувачень більшовики вбивали звичайних колгоспників, вчителів та духовенство. Про це нам розповів очільник ГО «Кресов'яци» Юрій Войціцький, який опікується цієї темою вже кілька років.

– Ми продовжуємо роботу над опрацюванням і пошуком розстріляних у 1937-38 роках подолян. Кінцева мета — опрацювати механізм, який допоможе створити докладний список жертв сталінського режиму – розповідає Юрій Войціцький. – Наступним кроком буде спільне з істориками, активістами і міською владою опрацювання концепції модернізації одного із існуючих пам'ятників Жертвам Великого терору у Вінниці. Добре було б завершити наші роботи до 30 липня наступного року, коли будемо відзначати сумну річницю – 80-річчя організації роботи «суду трійок» НКВС у Вінниці.

Аби знати точно, чи не залишилося у парку масових могил, треба мати спеціальне обладнання, у тому числі – георадар, який допоможе поставити крапки над "і" та переконатися, що всі жертви репресій перепоховано згідно з християнським звичаєм поблизу кладовища "Підлісне".

Думають дослідники також про зону тихого відпочинку у південно-східній частині парку, де колись розташовувався католицький цвинтар, згадані вище місця поховань вбитих комуністами подолян, а може навіть німецьких солдат та червоноармійців.

– Цей статус "зони тихого відпочинку" має більш віртуальне, ніж візуальне значення. Передусім слід заборонити "танці на кістках" у цій частині парку, тобто гучні розважальні заходи. Але ні в якому разі не йде мова про те, щоб заставити цю зону хрестами. Бо центр Вінниці, як і багатьох інших міст – це суцільні поховання – продовжує пан Юрій. – На етапі розмов та консультацій існує також концепція, аби збоку від в'їзної брами на подвір'я Управління Служби безпеки України у Вінницькій області розмістити таблицю, яка би нагадувала про те, що тут, на подвір'ї колишнього НКВС, відбувалися розстріли тисяч людей. Можна згадати також, що подібні звірства у цьому самому місці вчиняли і гестапівці. Це два різні проміжки історії, дві віхи великої трагедії, але вони є невід'ємною частиною нашого минулого.

Наразі на підставі "німецького списку" опрацьовано та ідентифіковано 430 прізвищ вбитих на території вінницького парку.

Фото: holocaustrevisionism.blogspot.com