Яким має бути суспільне мовлення, чи запрацює воно із початку наступного року та чого від нього очікують вінницькі журналісти говорили вчора на круглому столі. Відвідала захід і журналістка Vlasno.info.

Медійний київський десант із громадської організації "Детектор медіа" дискутували із вінницькими журналістами та представниками громадськості про перспективу Суспільного на Вінниччині, чи можливе його недержавне фінансування та громадське замовлення контенту.

Вінницьку філію НТКУ критикували за недотримання стандартів, невідокремлення фактів від коментарів, політичну та комерційну замовність матеріалів тощо. Як приклад: "протокольний сюжет": "Прем'єр-міністр Володимир Гройсман зустрівся із послом Японії". Такий матеріал столичні експерти назвали відірваним від регіону.

Директорка вінницької філії Любов Коваленко зазначає: вони готові змінюватися у кращий бік, навчатися, переймати досвід. А ті сюжети, у яких йдеться про владу виправдовує Законом України "Про висвітлення діяльності влади".

Між іншим, у Вінницькій філії НТКУ вже розпочали реформування: за час весняно-літнього скорочення звільнили 35 осіб, зараз тут працює 210 осіб.

– Вам варто враховувати особливості регіону, його специфіку та потреби читача у контенті. Акцентувати варто на виробницті програм різних жанрів, – каже виконавчий директор ГО "Детектор медіа" Діана Дуцик. – Голос регіонів має бути сильнішим, адже ви краще знаєте, що у вас відбувається, можете щось пропонувати та висловлювати ініціативу щодо наповнення контенту. До влади можна звертатися за коментарями, але уникайте "протокольних" сюжетів. У новинах немає людей, тексти "знелюднені", а саме історіями людей має бути наповнене регінальне телебачення.

Акцентували, що в регіоні складно знайти незаангажованого експерта у певній царині, але столичні колеги порадили звертатися до всеукраїнських фахівців, шукати у місцевих вищих навчальних закладах тощо. А ще — "створювати" експертів на регіональному рівні самотужки.

Член профільної комісії облради з питань свободи слова Владислав Рой зазначив, що хотів би бачити простих людей на екрані Суспільного мовника, дізнаватися про їхні проблеми та їх вирішення.

Очільниця департаменту інформаційної діяльності та зв'язків із громадськістю Вінницької ОДА Світлана Василюк переконана: потрібна інформаційно-просвітницька діяльність щодо потенційних переваг Суспільного мовлення, навчання для журналістів та наголосила: Вінницька область — аграрна, 80 відсотків населення — сільські мешканці, відтак, це інша ментальність, для якої потрібен інший інформаційний продукт.

Регіональний медіаексперт ГО "Детектор медіа" та вінницька журналістка Антоніна Мніх радить медійникам вийти за межі тих матриць, у яких звикли працювати.

– Журналісти, на жаль, можуть собі дозволити самоцензуру чи, буває, "прогинаються". Але працювати за трохи більше, ніж півтори тисячі гривень у нинішніх реаліях — це трохи складно. Та й влада не захоче відпускати зі своїх рук такий ласий шматок, думаю, що негласний тиск на регіональні філії НТКУ продовжиться, – зауважує пані Антоніна.

Один із модераторів круглого столу Андрій Куликов по завершенні круглого столу поділився спостереженнями: багатьом людям з Вінниці не байдуже питання Суспільного мовника.

– Реформа має шанс запрацювати наступного року, і вона запрацює, результат буде кращим, ніж ми очікуємо, – ділиться пан Андрій. – Ідеться про те, щоби перед тим, як щось створювати, наважитися щось зруйнувати. Але "цеглу" не викидати, а знову її використовувати. Бодай покласти у фундамент нової будівлі.

Фото Людмили Кліщук