Напередодні Міжнародного дня боротьби за права жінок, а саме шостого березня, представниці вінницької ГО "Вісь" отримали у Лондоні міжнародну премію With and for Girls. Цю нагороду присуджують організаціям, що опікуються проблемами дівчат та жінок. Очільниця "Вісі" Світлана Дубина сьогодні повернулась зі столиці Великої Британії і поспілкувалась із кореспондентом Vlasno.info.

У числі 25 найкращих

Як розповіла пані Дубина, премія With and for Girls присвоюється коаліцією з одинадцяти світових фондів. Вони об'єдналися у 2014 році, щоб відзначати організації, які займаються соціальними проектами для дівчат. Цього року на премію були номіновані 228 громадських організацій з усього світу, до числа лауреатів увійшли 25, зокрема й "Вісь".

– До коаліції входять, зокрема, "Глобальний жіночий фонд" та "Глобальний фонд для дітей". Цього року нагороджували за видатні досягнення щодо підтримки дівчат. Процедура номінування та відбору тривала більше півроку, – каже громадська діячка.

Нагородження відбулось у культурно-громадському центрі "Зал королеви Єлизавети". Організації відзначали за регіональним принципом. "Вісь" опинилася серед п'яти організацій-лауреатів у регіоні "Європа та Центральна Азія", разом із колегами із Сербії, Боснії та Герцеговини, Німеччини та Чеченської Республіки.

Окрім міжнародного визнання, премія передбачає і грошове винагородження, яке організації мають спрямувати на діяльність із захисту прав дівчат та жінок. За словами пані Світлани, загальний обсяг винагороди може коливатися від 5 до 15 тисяч доларів.

Загалом міжнародну жіночу конференцію, під час якої і нагородили найкращі організації, відвідали представниці усіх континентів.

– Захід відбувся під гаслом "Ми не міряємося проблемами. Ми думаємо, як їх вирішити". Представниці Індії розповідали про те, як вирішують проблему насильства щодо дівчат, що відбувається через кастову нерівність; африканські делегатки розповіли, як дівчат викрадають, коли вони йдуть по воду до віддалених джерел; а учасниці з розвинених країн звернули увагу на проблему зверхнього ставлення до жінок та нерівність в оплаті праці. Проблеми у всіх різні, але контекст один – насильство та дискримінація щодо жінок, – каже Світлана

"В Україні небезпечний простір для дівчат"

Одним із головних досягнень роботи ГО "Вісь" пані Світлана вважає організацію просвітницького простору Femen Camp, який цього року відбудеться вже вчетверте. Активістка каже: Femen Camp є не лише місцем, де можна дізнатись про гендерну рівність. Передусім, говорить Світлана, це територія, де дівчата можуть почувати себе у безпеці, адже Україну не можна назвати безпечною для жінок країною.

Як приклад "небезпечності" Світлана наводить той факт, що Україна досі не ратифікувала Стамбульську Конвенцію - міжнародну угоду Ради Європи щодо насильства проти жінок та домашнього насильства:

– Направду, простір для дівчат в Україні небезпечний. Усі вчорашні заходи на підтримку прав жінок пройшли із закликом ратифікувати Стамбульську конвенцію. Держава вже дев'ятий рік ніяк не ратифікує цей документ. Дуже великий вплив у цьому питанні має Рада Церков та депутати, які підтримують патріархальний дискурс.

Світлана глибоко обурюється тим, що мирні акції за права жінок у нашій країні піддаються нападам.

– Вчора у Львові на марші за права жінок дві наші експертки та одна випускниця Femen Camp були атаковані, закидані яйцями. Їм у нецензурній формі кричали "Геть з України". З огляду на це, чи є Україна безпечним простором для жінок? Ні, вона небезпечна. Це вже не кажучи про жахливу статистику насильства проти жінок, яке толерується.

"Всі заходи проводимо під охороною поліції"

Світлана зізнається: навіть Вінниця, що є доволі прогресивною і толерантною на фоні інших українських міст, не може вважатися безпечною для жінок, а надто – для феміністок. Особливо після нападу на тренінг з питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності для журналістів та журналістоктренінг з питань сексуальної орієнтації та гендерної ідентичності для журналістів та журналісток, що стався першого лютого.

– Після того, що тоді сталось, ми проводимо всі свої заходи під охороною поліції. Нам її забезпечують, але чому я у місті, яке першим в Україні прийняло хартію рівності, яке прагне до рівності, маю дивитись кіно під захистом поліції? Чи можу я, як феміністка, почувати себе у безпеці? – задається риторичним питанням Світлана.