Представники малого та середнього бізнесу та експерти проаналізували Коаліційну угоду Верховної ради VIII скликання. Висновки: попри усі позитивні моменти документ потребує суттєвого доопрацювання. Інакше проблем підприємцям не уникнути.

– Вісім місяців після ліквідації «злочинної влади» так і не принесли полегшення українському бізнесу. Підприємці не дочекалися реформ, котрі дозволили б створити комфортне бізнес-середовище. Надію на зміни дало підписання представниками п'яти партій, що пройшли до Верховної Ради, Коаліційної угоди. Однак деякі положення документа потребують суттєвого доопрацювання, – каже глава спілки підприємців «Стіна» (Вінниця) Олександр Печалін.

За його словами, серед однозначно позитивних моментів Угоди – зменшення кількості податків до дев'яти. При цьому, додає Олександр Печалін, необхідно зафіксувати недопущення будь-яких «податкових революцій» на найближчі 5–10 років.

Другий позитивний момент – впровадження інституту фінансової медіації, а також ліквідація так званої корупційної складової в адмініструванні податків.

– Незрозуміло лише, якими будуть інструменти реалізації цього положення. Між тим, сьогодні сплата земельного податку за корупційністю та зловживанням практично дорівнює корупційності у відшкодуванні ПДВ, - коментує положення Угоди Олександр Печалін.

Серед інших плюсів Угоди підприємці відмічають спрощення системи адміністрування при використанні реєстраторів розрахункових операцій та заборону на законодавчому рівні карного переслідування за ухилення від сплати податків до остаточного з'ясування податкових зобов'язань.

Разом із тим, Коаліційна Угода залишає невирішеними ряд проблем, про які представники малого та середнього бізнесу заявляють вже не перший рік.

– Угода передбачає можливість податкового компромісу та проведення податкової амністії капіталів після реформування податкової системи шляхом одноразового добровільного декларування з першого січня 2016 року. Ми категорично проти компромісу в запропонованому варіанті. За фактом це буде додаткове фіскальне навантаження на малий та середній бізнес і зростання можливості для корупції. Ми вважаємо, що замість податкового компромісу повинна бути проведена податкова амністія разом з проведенням пакета податкових реформ без будь-яких умов, – заявляє президент «Асоціації приватних роботодавців» (Харків) Олександр Чумак. – Податковий компроміс передбачає, що усі контрагенти підприємства, яке задекларує свої приховані доходи, потрапляють під обов'язкову позапланову перевірку.
Не забувайте, що існуюча державна система змушувала малий та середній бізнес уходити в тінь, аби компенсувати затрати, які бізнес несе, крім податків, – а це хабарі та збільшена вартість адміністрування податків. А бізнесу сьогодні пропонують ще раз сплатити за рахунками.

Крім того, представників бізнесу дивує відсутність конкретних цифр у статті Угоди, яка декларує скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів шляхом їх злиття або ліквідації.

– Сьогодні в Україні нараховують 70 контролюючих структур, і 39 з них мають право призупинити або обмежити діяльність будь-якого бізнесу. Дев'ять мають право перевірки будь-якого господарюючого суб'єкта, – каже Олександр Печалін. – За даними 2013 року, на ці структури держава витратила майже 25 мільярдів гривень. При цьому затрати держави на проведення однієї перевірки складали 16 тисяч гривень, а її ефективність – 180 гривень донарахування. За нашими розрахунками, цілком реально розглядати можливість зменшення кількості контролюючих органів утричі.

І, нарешті, питання, яке зовсім не враховане в Коаліційній Угоді, – доступність фінансових ресурсів.

– Гроші – це кров економіки. І чим вони дорожчі, тим крові менше, і в першу чергу – у секторі малого та середнього бізнесу. Тому грошові ресурси для цього сектора мають бути доступні на умовах 8-10 відсотків річних, – зазначає Олександр Чумак.

Чи дослухається новий та частково оновлений парламент до побажань представників малого та середнього бізнесу? На думку самих підприємців, це залежить і від їхньої власної активності та здатності об'єднатися, відстоюючи власні інтереси та, у кінцевому результаті, інтереси всіх платників податків.

І в цьому підприємцям варто наслідувати досвід олігархів. Адже, як зазначає Олександр Чумак, інтереси великого бізнесу представлені і бізнес-асоціаціями, і у владі, а самі олігархи мають власне лобі і в парламенті, і в уряді, і в адміністрації президента...