Після проголосованого 5 вересня 2017 року Верховною Радою "Закону про освіту" на садочки, школи та університети чекають багато змін. Відтак, в навчальних закладах «борються» радянська спадщина і європейські підходи, повідомляє Vlasno.info.

– Постійно вигадуються нові методики та способи навчання, аби це було скоріше та ефективніше, – розповіла про сучасні освітні тренди, виклики й проблеми доцент КНУ імені Тараса Шевченка Галина Усатенко. – Мікронавчання (мінімізація часу) та візуалізація освіти є передовими трендами найкращих навчальних закладів. Керуються тим, що сприйняття нової інформації має йти через різні канали. Геймифікація, ігровий метод, теж набирає популярність.

Освіту роблять все більш практико-орієнтованою, бо саме від практичних занять отримуються найбільші навички. Для простоти цього використовують мережеві комунікації, такі як «дистанційне навчання» та онлайн-курси.

Також в моду входить поняття «коворкінг». Це творчий простір, організований для роботи людей різних типів зайнятостей. Працювати й навчатися у таких осередках ефективніше, тому таке реалізовують для освіти.

– Перед реалізацією інновацій потрібно подолати усі виклики: зміст та підходи до навчання, його фінансування, підготовка педагогічних кадрів та подолання кризи абітурієнтів. У нас радянсько-індустріальна система бореться з інформаційною, - розповідає Галина Усатенко.

Одною з головних освітніх, до того ж національних, проблем є демографія. Еміграція з 2009 по 2015 виросла на 129%, як зазначають експерти. Не завжди вистачає студентів для вступу у ВНЗ України, бо їдуть за кордон.

– Відсутність незалежних матеріальних, цифрових, автодорожніх, аудиторних та інших баз навчальних закладів сильно обмежує наші можливості, - каже пані Галина.

ЇЇ колега, кандидат філологічних наук Андрій Юричко вважає, що дуже важливим завданням реформи є зменшення суб'єктивізму оцінювання.

Отже, в ному навчальному році усі зможуть побачити, наскільки ефективна реформа освіти.

Фото: tsn.ua