Іноді процес адаптації до школи триває цілий навчальний рік, а то й два

«Перший раз у перший клас»: як мотивувати дітей вчитись у школі

20 серпня 2018, 08:01

Іноді процес адаптації до школи триває цілий навчальний рік, а то й два

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

«Перший раз у перший клас»: як мотивувати дітей вчитись у школі

    Додати коментар

Про те, як адаптувати першокласника до шкільного навчання, що робити, якщо дитина не бажає виконувати домашні завдання та як подолати небажання ходити до школи, розповість кореспондент Vlasno.info.

Чому в дітей виникають труднощі з адаптацією до школи? Щоб відповісти на це запитання, необхідно, насамперед, розібратись у тому, що сьогоднішня школа може запропонувати дитині. А також у тому, що із запропонованого буде корисним для неї.

Школа – то навчальний заклад. І її завдання – давати знання. Тобто, умовно школу можна назвати механізмом передачі знань.

А дитина – то жива істота. А живій істоті задля того, щоб повноцінно жити, необхідно бути щасливою та здоровою.

І пересічний першокласник – це ще мала дитина, що не звикла висиджувати 4-5 годин на заняттях. До навчання в школі у неї ще не адаптований кістяк, також дитина морально не готова до шкільного життя.

За словами лікаря Комаровського, у віці 6-7 років дітки інтенсивно ростуть. У них відбувається заміна молочних зубів на постійні. І саме в цей період дитині важливо стрибати та грати в рухливі ігри.

До першого класу діти зазвичай йдуть після дитячого садочка. Тобто, до школи приходить маленька істота, у якої ще вчора було безтурботне дитинство, ігри з однолітками та іграшки. Різноманіття барв та цікаві заняття. Любов дідуся, бабусі та всіх рідних. І навіть якщо ваша дитина ходила на заняття в "Дошколярик", це ще не означає, що вона швидко адаптується до шкільного життя.

Тому увесь перший клас, а особливо у перші місяці з початку навчального року, варто прислухатися до потреб маленького школяра. Спілкуватися з ним. І якщо дитина скаржиться на те, що в школі їй погано, звернути на це свою увагу. Поговорити з вчителькою, поспостерігати, як школярик поводить себе з однокласниками.

На фоні небажання вчитися у деяких дітей виникають психосоматичні розлади. Вони можуть проявлятися різноманітно — від головних болей і до частого сечовипускання. Психологи стверджують, що тут варто зрозуміти – деякі діти не бажають ходити до школи не тому, що не можуть навчатися. У них, як і у дорослих людей, виникає опір новому стилю життя, страх перед ним.

Бо школа – то ще незвіданий дитиною світ. До нього їй потрібно адаптуватися. Є дітки, у яких процес адаптації триває цілий навчальний рік, а то й два. І лише з 2-3 класів вони стають повноцінними школярами, які спокійно ходять на уроки та виконують домашні завдання.

Домашні завдання варто відзначити окремо. Не кожна дитина готова їх виконувати в першому класі. І тут батькам варто виявити терпіння.

– Домашні завдання у першому класі ми виконували так, як було комфортно моїй дитині. Ми встигали лише написати письмо або зробити математику. І якщо на годиннику вже було 20.30, то я закривала усі зошити і вкладала свого першокласника спати, – каже вінничанка Світлана, мати 11-річного школяра, нині п'ятикласника. – Лише наприкінці 2 класу він почав встигати робити усі "домашки". І це завдяки тому, що я не тиснула на дитину. Тому, вважаю, у нього не розвинулась відраза до навчання.

За новою шкільною програмою, у нинішніх першокласників домашніх завдань немає. Проте, за словами батьків, багатьма учителями це правило виконується лише на папері.

Психологи стверджують, що головне у шкільному навчанні – поступовість. Дитину варто привчати до шкільної відповідальності та домашніх завдань крок за кроком. Бо її психіка і без того отримує стрес від нового стилю життя.

Критикуючи дитину за те, чого вона зробити не може, батьки ризикують виховати у ній різного роду фобії та невпевненість у собі. Бо кожна дитина – то окрема особистість. І те, що вдається гарно зробити одному школярику, може не вдатись іншому.

Тому погана поведінка та неуважність на уроках необов'язково означає, що ваша дитина – неук. Не всі діти можуть бути спокійними та слухняними. Іноді талановиті та розумні діти ростуть "дебоширами".

– Оцінювання поведінки школярів – то ненормально. У мене запитання – а яка різниця між хорошою та поганою поведінкою? Якщо виходити з таких позицій, то Дарвін та Ейнштейн ніколи б не закінчили школи, – каже лікар Комаровський.

 

Дитина має встигати і вчитися, і грати ігри на свіжому повітрі.

– Якщо дитина буде робити все, що їй задають в школі, то ні про які прогулянки на свіжому повітрі не може бути й мови. А це головне для дитячого здоров'я. Ваша дитина може знати хоч 10 мов, проте це не зробить її щасливою. Як дитячий лікар, вважаю, що у школі взагалі не має бути "домашок". Все у ній має бути адаптоване під дитяче щастя, – наголошує лікар Комаровський.

Звісно, вчитися потрібно. І іноді діти лінуються це робити. Тому задача батьків – відрізняти звичайні лінощі від нездатності дитини включитися в шкільне життя на повну.

Бо батьківство – то не лише виховання. То процес пізнання себе та побудова стосунків із власною дитиною. Самобутньою, незалежною, талановитою та... ще такою маленькою! Ми, ставши батьками одного прекрасного дня, залишаємось ними на все життя. І це прекрасно!

Читайте ще: До першого класу вінничани готують дітей заздалегідь

 

Фото: 6262.com.ua

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення