Про долю Шевченкової Катерини, Наймички, або ж праці нашого земляка Коцюбинського "Тіні забутих предків" та "Fata Morgana" школярі можливо вже не дізнаються. Принаймні, якщо ідея міністерки освіти з Вінниччини Ганни Новосад буде втілена в життя, повідомляє Vlasno.info.

Поки таке нововведення на рівні розмов, але думки освітян та літературознавців розділяються. Одні переконані, що не варто травмувати психіку дітей стражданнями літературних героїв, інші запевняють, що тільки перепустивши через себе випробування "катерин" та "наймичок", можна виховати справжніх патріотів.

Літературознавець, письменник та лауреат Шевченківської премії Юрій Ковалів в ефірі Радіо Культура заявив, що справа не в "стражданнях" в українській літературі", а в її інтерпретації.

Ми поцікавилися у вінницьких освітян щодо їхніх поглядів на цю тематику.

– Недаремно існує думка, що література - вічна! Тому не дивлячись на те, що там присутні «нотки» трагізму, ми повинні розуміти, що це наша історія. А історію змінити не можливо, як і літературу. Як на мене, правильно, те що учні вивчають, те що було насправді, без прикрас і це потрібно шанувати та передавати наступному поколінню. – ділиться своїми думками вчителька української мови та літератури з 32-річним стажем Мізяківсько-Хутірської школи Любов Антонішена.

У свою чергу молоді вчителі української мови та літератури іншої думки стосовно цього питання.

– Я – за! Сучасні автори описують новітню історію нашої Незалежної України, бачать нові підходи та пишуть, про те, що турбує нас саме зараз. Оксана Забужко, Василь Шкляр, Сергій Жадан, Юрій Андрухович – та це далеко не всі творці, на праці яких треба звернути увагу складаючи нову шкільну програму, - ділиться враженнями вчителька української мови та літератури за освітою Наталія Мельник.

Щоправда, які саме твори входять до «літератури страждань» та, які сучасні автори будуть додані до навчального плану, пані Новосад не зазначила. Тому ми запитали у в.о. директора департаменту освіти і науки Вінницької обласної державної адміністрації Володимир Буняка.

– Нам потрібно розуміти, що одне слово, коли говорять, а інше діло коли є офіційні листи. Наразі, нам нічого не надсилали. Якщо буде офіційна інформація, то я повідомлю. Зазвичай наради у Міністерстві освіти та науки відбуваються в кінці місяця, тоді, можливо, ми дізнаємося інформацію про це, - сказав Володимир Буняк.

Учні ж старшої школи неоднозначно ставляться до подібних майбутніх нововведень.

– Я завжди відкрита до чогось нового. Але якщо ці зміни програми будуть стосуватися старшокласників, це не дуже добре. Ми вже починаємо свою підготовку до ЗНО та вивчали старих авторів, зараз доведеться знову читати різні сучасні твори і не факт чи вони будуть так легко сприйматися моїми однокласниками і мною, – ділиться враженнями учениця школи №27 Дарина.

Психологи відзначають, що не тільки література може впливати на дитячу психіку і, ми не можемо створити умови ізоляції, адже все знаходиться у вільному доступі.

– У віці 13-14 років дитяча психіка здатна інтерпретувати правильно та свідомо літературу. Наш світ є жорстоким і ми не можемо ізолювати покоління, що підростає від цього. Інтернет, серіали і фільми з позначками «16+» у вільному доступі — це більша проблема. Важливо пам'ятати, що людська психіка - це структура, яка забезпечує адаптацію до життя у всій її різноманітності, - сказала майбутня психологиня та психотерапевтиня, студентка Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова Анастасія Беляєва.

Міністерка також додала, що варто, щоб у шкільній програмі з'явилися більше творів сучасних українських письменників, які на її думку вони є найкращими митцями.

Читайте також: Студентів одного із вінницьких коледжів навчають за допомогою смартфонів

Фото: school30.sumy.ua