Україна не виконала жодного завдання e рамках Угоди про асоціацію з ЄС

Україна затримується в графіку виконання зобов'язань в Угоді з ЄС

 Україна не виконала жодного завдання e рамках Угоди про асоціацію з ЄС

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Україна затримується в графіку виконання зобов'язань в Угоді з ЄС

  адміністратор   Додати коментар

До внутрішнього ринку ЄС, станом на червень 2019 року, не відбулося жодного із передбачених графіком досягнень у інтеграції України. На цей момент їх повинно було бути принаймні чотири. Про це повідомляє Vlasno.info з полсиланням на Ukraine crisis.

Директор Європейської програми Міжнародного фонду «Відродження» Дмитро Шульга зазначив, що інтеграція в одному секторі - державних закупівлях - все ж таки відбулася, але не через механізм, передбачений Угодою про асоціацію, а окремої угоди у рамках Світової організації торгівлі, відповідно до GPA.

В угоді окреслено інтеграцію з ринком ЄС у 14 секторах має відбутися впродовж восьми років, починаючи із січня 2019 року.

Дмитро Шульга каже:

-Прогрес відбувається там, де є чітке розуміння державної політики, є певна державна стратегія державного сектору і конкретних відповідальний орган державної влади і політичні представники, відповідальні за певний напрямок. Де цього немає – там у нас є проблеми.

Старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Андрій Бутін зазначив:

- Скоріш за все, відставання буде й далі, і навіть через 5 років – тому що певні речі не можна зробити швидше. Або вони недоопрацьовані, або будуть працювати тільки наполовину. Що більше часу минає, тим більше нормативно-правових актів має бути ухвалено – цей «сніжний ком» наростає.

Технічне регулювання, фінансові послуги, державні закупівлі, і значною мірою енергетика - найуспішніші сфери виконання Україною євроінтеграційного "домашнього завдання".

Безпосередньо впливає на реформи євроінтеграції змінення митниць, хоча це не є зобов'язанням у рамках Угоди.

У першому півріччі 2019 року були прийняті у першому читанні проект закону №7473 – зміни до митного кодексу для впровадження інституту авторизованого економічного оператора, та №9532 – щодо спрощення транзитних процедур (приєднання до спільної транзитної системи NCTS). Можливо, Верховна Рада цього скликання ще встигне проголосувати їх у другому читанні.

У той же час, під питанням оновлення майбутньої митниці. Чи продовжуватимуть реформу і далі та як влада буде відноситися до неї.

Андрій Бутін зазначає:

-Можна побачити різні точки зору на те, як має функціонувати митниця. Є позиція навіть робити політичні призначення, але для цього треба вносити зміни до законодавства.

Президент DIXI Group Олена Павленко повідомляє, що Реформа в енергетиці є водночас найбільш успішною і найбільш провальною. Серед успіхів – запровадження ринку газу, добового балансування ринку газу, спроба монетизувати субсидії. Це також ратифікація Додатку 27 до Угоди про асоціацію.

Олена Павленко каже:

-Це перша найбільш просунута домовленість між Україною та ЄС про взаємну інтеграцію ринку. Там прописано, що Україна повинна консультуватися з ЄС з приводу розробки окремих норм законодавства та скасувати своє законодавство у частині, яка не відповідає європейським нормам. Частина європейського законодавства – Мережеві кодекси – повинні прийматися без суттєвих змін.

Два ключові питання залишаються невирішеними: «анбандлінг» Нафтогазу та лібералізація постачання побутовим споживачам.

Олена Павленко каже, що Найбільшим провалом є рішення Конституційного суду щодо Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Це дуже гостре питання і воно мало б бути предметом обговорень на Саміті Україна-ЄС.

Також Президент DIXI Group розповідає:

- Рішення Конституційного суду стосувалося не закону про регулятора в цілому, а конкретних норм, і частина цих норм прямо кажуть про незалежність регулятора. У той же час, Угода про асоціацію і директиви про ринок газу та електроенергії чітко кажуть про те, що регулятор на цих ринках має бути незалежним. Тобто, у нас є суперечність між міжнародною угодою, яку підписала Україна, і рішенням Конституційного суду. Це тривожний дзвіночок, тому що чим більше Україна буде приймати законодавства, яке стосується інтеграції ринків, тим більше може бути спроб через Конституційний суд зупинити ті чи інші норми.

Зміни, які Україна вже імплементувала у своє законодавство, дозволяють укласти ACAA як мінімум у трьох секторах.

Дмитро Шульга зазначив:

-Без прийняття цих двох законопроектів буде важко переконати ЄС погодитися на укладання угоди про оцінку відповідності та прийняття промислової продукції, ACAA (Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Products).

 

Читайте також:Сьогодні в Україні відзначають річницю депортації кримських татар

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписутесь на наш Telegram.

Фото: Ukraine crisis.


  адміністратор   06 лип. 2019 Друк Коментарі

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення