Вінничанин Ярослав — небажаний гість у вінницьких секонд-хендах. А все через те, що хлопець знає свої права і відмовляється здавати особисті речі в комірки та показувати на виході вміст рюкзака.

У магазині вживаного одягу на вулиці Коцюбинського Ярослава Мушинського, який уже не вперше відстоює свої права у вінницьких крамницях, впізнають ще при вході. Цього разу він прийшов з батьком і товаришем. Кореспонденту Vlasno.info вдалося зафіксувати на відео, як працівники магазину спілкуються з відвідувачами.

Хлопця в крамниці знають, адже вже неодноразово він викликав поліцію, і до нього правоохоронців також викликали.

— При вході в магазин зазвичай є камери зберігання, до яких відвідувачам пропонують скласти речі — аби не заважали. Але справа ця цілковито добровільна, і якщо у вас в рюкзаку цінні речі, ніхто не має права у вас його відбирати, тим більше, що за цілісність речей відповідальності ніхто не несе, — говорить Ярослав.

Неповнолітній хлопець стведжує: минулого разу його разом з товаришем не випускали з магазину, навіть без рюкзака.

— Охоронець тоді сказав, що до нього, мовляв, хтось з відвідувачів підійшов і сказав, що ми щось вкрали, однак жодних доказів цього у них не було. Я тепер спеціально рюкзак не здаю і тим більше не даю його перевіряти на виході — це моя особиста річ і моє право, їм жоден закон не дозволяє цього робити, — пояснює хлопець.

Саме на намагання "навчити всіх жити по закону" скаржиться працівниця секонд-хенду. Пані Елла юнака впізнала одразу і попросила покинути магазин. До неї приєднались інші продавці, та декілька покупців, які перейнялися нешанобливим, на їх думку, ставленням хлопця до старших.

— Його батько не навчив спілкуватися зі старшими, у мене син трохи старший за нього, а він каже, що в мене шизофренія, що наш магазин смердить, грубіянив охоронцю, — пояснює продавчиня. — Він прийшов і сказав, що буде нас вчити жити «по закону», та де ви бачили, щоб хтось жив по закону? У нас магазин уживаних речей, вони без етикеток, будь-хто зможе винести в сумці річ, і скаже, що вона його. Треба жити за законами людяності. Він десять раз до нас приходив, і жодного разу нічого не купив, чому ходити?

Врешті, батько Ярослава таки придбав у крамниці недорогу стильну річ і всі разом залишили магазин. Вже на порозі до них підійшло декілька жінок-покупчинь. Одна з них зауважила, що сама завжди здає речі в камери сховку.

— У мене була отака малесенька дамська сумка і мене змушували її показувати на виході, — говорить літня пані. — Звісно це принизливо, але ж я відтоді сумку здаю, чому він не хоче? Ви от зараз назнімаєте, як у нас все погано, а тоді Путін буде дивитися в інтернеті і зловтішатися.

Щоб розібратися, хто тут правий, а хто ні, звертаємося до українського законодавства. Ні Законом України «Про захист прав споживачів», ні «Порядком заняття торговельною діяльністю і правилами торговельного обслуговування населення», затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 108, не передбачена обов'язкова здача своїх речей покупцями у камери схову. Це питання регулюється лише цивільним законодавством України.

Стаття 937 Цивільного кодексу України все ж передбачає можливість заборони пересування магазином покупцям зі своїми особистими речами (сумками, пакетами, чемоданами). Але це повинно бути передбаченим внутрішніми документами магазину, як і обов'язок здачі своїх речей у камери зберігання цього магазину. Проте, в такому випадку магазин приймає на себе обов'язок щодо зберігання цих речей. Це підтверджується видачею поклажодавцеві номерного жетона, іншого знака, що посвідчує прийняття речі на зберігання. Окрім цього статтями 950-951 ЦКУ передбачена відповідальність зберігача (магазину) у разі втрати або пошкодження речі.

За наявності таких внутрішніх інструкцій, вони мають бути оформлені документально та розміщені на видному місці у вигляді витягу з документа. Якщо ж крім усних заборон або необґрунтованих оголошень, жодних попереджень при вході в магазин немає, то зобов'язати покупця здати речі ніхто не має права. А обшукувати людей на виході має право лише поліція за умови висунення покупцю підозри в крадіжці. Тож коли замість зовнішнього огляду охоронець почне зазирати вам до кишень, сміливо телефонуйте на 102. Якщо ж офіційний документ про обов'язкову здачу речей в комірку є, але з камери схову щось зникло, покупець знову ж таки може звернутися до правоохоронців для того, аби притягнути магазин до відповідальності за неналежне зберігання речей.

Однак, тут вже магазин не застрахований від того, що на нього не «повісять» неіснуючі цінності. Тож керівництво крамниць повинно зважити всі плюси і мінуси таких інструкцій. Або ж, оснастити торговий зал камерами відеонагляду чи взяти більше охоронців, які б спостерігали за людьми з наплічниками та валізами.

За словами працівниці секонд-хенду, потреби у оприлюдненні внутрішніх інструкцій магазину на вході чи на інформаційній дошці, вони не вбачають. Але, зрештою, над цим обіцяли подумати.

Фото, відео Ірини Басенко