Деякі працівники комунальних та бюджетних установ залишаються на ставці 1600 гривень, хоча мінімальна зарплата зросла до 3200 гривень. Vlasno.info поцікавився у начальника відділу праці та соціально-трудових відносин управління праці та сімейної політики Департаменту соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації Інни Курдеші про законність такої ситуації.

– Згідно зі змінами, внесеними до Закону про оплату праці, ввели новий термін "мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка)". Встановлюється він у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум 1600 гривень. Водночас змінено визначення терміну "мінімальна заробітна плата". Відтепер у її склад можуть входити певні надбавки, доплати, місячні чи квартальні премії. Посадовий оклад у штатному розписі може бути 1600 гривень, але роботодавець має забезпечити, щоб нарахована заробітна плата була не менше мінімальної, тобто 3200 гривень. Якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою, роботодавець проводить доплату до рівня "мінімалки".

- Тобто, керівники установ, організацій, підприємств зобов'язані це роботи? А чи не буде "зрівнялівки" у зарплатах між кваліфікованим та некваліфікованим персоналом?

– З метою недопущення «зрівнялівки» керівники повинні забезпечити в межах фонду оплати праці "диференціацію" заробітної плати працівників. Коригування до мінімального розміру можна проводити або надбавками, доплатами, місячними преміями залежно від умов та складності виконуваної роботи та кваліфікації працівника, або просто провадити доплату до 3200 грн. Важливо, що не всі виплати можуть входити в це коригування. Сюди не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров'я, за роботу в нічний та позаурочний час, роз'їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.

Інна Курдеша
Фото: Тетяна Щербатюк

- Не секрет, що зараз багатьох працівників будуть оформляти на півставки. А ще на яких умовах можуть влаштовувати на роботу?

– Трудовий договір може бути безстроковим, що укладається на невизначений строк, і строковим. Такий укладається, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру подальшої роботи, умов її виконання або інтересів працівника. Існує також цивільно-правова угода. Тим, хто буде оформлений на півставки, зараховуватиметься неповний страховий стаж. Адже один місяць страхового стажу зараховується, якщо за людину сплачується повна сума соціального внеску. Якщо сплачуватиметься половина, то два місяці зараховуватимуться як один. Відповідно, два роки роботи зарахують як один рік страхового стажу.

Керівник Вінницького регіонального центру зайнятості Світлана Аляб'єва підкреслює, що трудові відносини — це лише офіційне працевлаштування. І саме такі відносини керуються Трудовим кодексом. Оформлення ФОПами (фізичними особами-підприємцями) відноситься до категорії бізнесу. І лише, коли керівник бере на роботу найманого працівника-ФОПа, це теж трудові відносини. А працевлаштування за цивільно-правовою угодою відповідає Цивільному кодексу.

– До Центру зайнятості при втраті роботи можуть звернутись усі. Але хочу наголосити, що сюди стають на облік, щоб знайти роботу. При неможливості це зробити надається допомога по безробіттю, яка залежить від стажу роботи, тривалості безробіття, сплачених внесків, тощо. Це стосується всіх, незалежно від того, працювали вони на півставки, на ставку або платили єдиний податок, - зазначає Світлана Сергіївна. - Варто також сказати, що стаж обраховується і при заключенні цивільно-правової угоди, тому що роботодавець сплачує обов'язкові внески.
Єдине, що при такій формі працевлаштування працівник не може розраховувати на лікарняний, відпустку та виплату компенсації при нещасному випадку на виробництві.

Заступник начальника управління Держпраці у Вінницькій області Юрій Ковальчук говорить, що невдовзі створять комісію з числа представників влади, управління Держпраці, Центру зайнятості, фіскальної служби, тощо. Причому, у місті і області будуть працювати свої комісії, і все буде вирішуватись на рівні губернатора та мера. Завданням цих комісій має стати перевірка установ, організацій та підприємств щодо дотримання трудового законодавства. Тобто, чи всі працівники працевлаштовані та отримують зарплату не менше мінімальної. За порушення штрафуватимуть від однієї до 100 мінімальних зарплат. Максимальний штраф у 320 тисяч гривень чекає на роботодавців за недопуск комісії до перевірки. А Світлана Аляб'єва додає, що така комісія існує й зараз, але вона працює лише тоді, коли є звернення про порушення. Також припускає, що тепер у комісії з'являться додаткові важелі впливу на недобросовісних роботодавців.

Нагадаємо, перевірятимуть підприємства, які не виплачуватимуть нову мінімалку.

Фото: profspilka.net.ua