Власники потенційно небезпечних об'єктів нехтують здоров'ям та життям своїх працівників

Пожежа на автозаправці у Вінниці по вулиці Гліба Успенського, яка сталась 11 травня та загорання на"БРСМ-Нафта" у Васильківському районі Київської області 8 червня призвели до жахливих наслідків. Завдано шкоди навколишньому середовищу, знищено матеріальні цінності, а найстрашніше те, що постраждали люди. Під час пожежі у Вінниці оператор заправки отримав 50 % опіків шкіри, а жертви пожежі на Васильківській нафтобазі загинуло шестеро людей серед них і 21-річний пожежник з Козятина, який брав участь у ліквідації пожежі, понад 20 людей отримали опіки.

Заправка зникла на четвертий день після пожежі

Але найжахливіше те, що власники потенційно небезпечних об'єктів не вживають необхідних заходів небезпеки аби уникнути подібних ситуацій. Мало того, у випадку загорання автозаправки у Вінниці, на четвертий день після пожежі її і слід простиг. Зараз на її місці чорні плями та обгорілі грунт і дерева.

Власник та керівник підприємства ТОВ «Нафтогаз 2», яке зареєстровано у Києві по вулиці Тепловозній, 18 і, займається оптовою торгівлею палива, власне, якому і належала заправка у Вінниці по вулиці Гліба Успенського, на телефонні дзвінки не відповідають.

Ігнорує керівництво підприємства і наглядові органи. Так, зі слів начальника державної інспекції нагляду у промисловості та за об'єктами підвищеної небезпеки територіального управління Держгірпромнагляду у Вінницькій області Андрія Куровського, керівництво підприємства ігнорує і працівників наглядових структур. А все через те, що перевіряти підприємства заборонено.


З такою ж проблемо зіткнулись і інспектори Державної екологічної інспекції у Вінницькій області.

– Звісно, що пожежа завдала шкоди навколишньому середовищу, – пояснює начальник Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Юрій Дубовий, – яких розмірів завдано шкоди і на яку суму ми не маємо можливості встановити. Всі перевірки заборонено. До першого липня діє мораторій. На мою думку – це не правильно, бо страждають і працівники, і навколишнє середовище. Ми сподівались, що з першого липня мораторій на заборону перевірок перестане діяти, натомість Кабмін прийняв рішення продовжити мораторій до 31 грудня 2016 року.

Юрій Володимирович висловив сподівання, що після завершення слідства суд таки ухвалить рішення про перевірку підприємства і, тоді можна буде визначити розмір заподіяної шкоди. Хоча, якщо говорити про ті методики розрахунків, якими визначаються розміри заподіяної шкоди, то вони позитивного результату не дадуть. Бо давно потребують перегляду. Наразі, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області просто збирає інформацію методом написання листві-запитів.

З'ясувати, хто відшкодовує лікування та втрату працездатності постраждалому заправці 37-річному працівнику не вдалось, так само як і те, чи був потенційно небезпечний об'єкт застрахований, як того вимагає Закон.

Кабмін вирішує кого перевіряти

Відповідно до чинного законодавства України підприємства, установи, організації зобов'язані відшкодувати шкоду заподіяну життю, здоров'ю та майну громадян, а також майну підприємств, установ, організацій внаслідок забруднення навколишнього середовища. Крім того, забруднення навколишнього середовища передбачає значні витрати на відновлення природних ресурсів.

За словами помічника начальника прес-служби ДСНС у Вінницькій області Олександра Кутового на Вінниччині триває перевірка потенційно небезпечних об'єктів. Згідно із розпорядженням Кабміну вона припадає на травень-червень.

– Під перевірку підпадає 300 об'єктів, список нам надіслали з Києва, – пояснює Олександр Кутовий. – Хоча в області таких об'єктів у декілька разів більше. Але з 2014 року в Україні діє мораторій на проведення перевірок підприємців контролюючими органами. Аналогічний мораторій на перевірки запроваджено й у 2015 році, а віднедавна ще продовжено на півтора роки. Тому ми не маємо змоги перевіряти ці об'єкти, а відтак і вести їх повний облік.

На початку 2014 року на території Вінницької області зареєстровано понад 700 потенційно небезпечних об'єктів, близько 200 нафтотрейдерів та 300 операторів зрідженого газу, 73 підприємства хімічної промисловості, майже 160 підприємств гірничорудної та нерудної промисловості.

За словами тимчасово виконуючого обов'язки заступника Головного управління ДСНС з державного нагляду у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту у Вінницькій області Олега Депешка майже у кожному райцентрі області є нафтобаза. У Вінниці на вулиці Залізничній знаходиться найбільша, але не така потужна, як на Київщині.

Обов'якова страховка – справа добровільна

Натомість власники автозаправок спохватились і, правда не масово, почали страхувати відповідальність та майно. На Вінниччині серед добросовісних та відповідальних і мережа заправок «СЕНС».

– Нашу заправку нещодавно перевіряли, суттєвих зауважень не було, – каже директор заправки «СЕНС» у Вінниці Роман Тацюк. – Ми завжди страхуємо і відповідальність, і майно, і життя та здоров'я працівників.

– Понад десять років ТОВ «Кредо» страхує мережу автозаправних станцій, – говорить директор ТОВ «Кредо» Лариса Менчинська, – страхуємо об'єкти підвищеної небезпеки добровільно, розуміючи, що в разі якихось непередбачуваних обставин може трапитись чи витік пального чи щось інше. Впродовж десяти років у нас небезпечних ситуацій, які несли б загрозу довкіллю чи людям не траплялось. Але краще перестрахуватись.

Якщо майнове страхування захищає саме підприємство, то обов'язкова страховка відповідальності юросіб за шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об'єктах підвищеної небезпеки, зобов'язана захистити оточуючих - життя і здоров'я громадян, їхнє майно і екологічне середовище. Тому такий вид страхування в Україні обов'язковий і регламентується постановою КМУ № 1788 від 16.11.2002 р.

Самі страховики відзначають: ніщо не заважає власникам об'єктів підвищеної небезпеки, крім обов'язкової, купувати і добровільну страховку цивільної відповідальності з лімітів хоч до 100 млн. грн. Але підприємства нехтують страховкою.

Механізму захисту працюючих немає

Можна заплющити очі, коли підприємство втрачає матеріальні цінності, але ніхто не має права нехтувати життям та здоров'ям працівників. Стаття 3 Конституції України говорить, що «людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Що ж тоді маємо насправді.

– На мою думку, держава залишає всіх працюючих без захисту, – говорить керівник позафракційної депутатської групи «За відродження промисловості» у Вінницькій обласні раді Анатолій Коваль. – Підприємства нікому не підконтрольні, перевірки заборонено, інспекторів, які проводили розслідування нещасних випадків на виробництві скоротили, державний нагляд втратив свій вплив, а свідомість роботодавців ще дуже далека від того, щоб захищати працюючих. Держава послабила тиск на малий та середній бізнес, продовживши мораторій, але при цьому не розробила механізму захисту працюючих. Це неприпустима помилка. Важко уявити, які будуть наслідки.

Фото з сайту vn.mns.gov.ua