Вінничани готові платити абонплату за Суспільне мовлення

Вінничани готові платити абонплату за Суспільне мовлення

15 січня 2015, 17:56

Законопроект про Суспільне мовлення прийняли, але з долею обласних телерадіокомпаній ще не визначились

Новини Вінниці | Новости Винницы | ВЛАСНО.info

Вінничани готові платити абонплату за Суспільне мовлення

    Додати коментар

Прийняття 13 січня Верховною Радою законопроекту "Про внесення змін до деяких законів України щодо Суспільного телебачення і радіомовлення України" викликало неодзначну реакцію як пересічних українців, так і політиків.
Законопроект прийняли за основу, прийнявши пропозиції народних депутатів Вікторії Сюмар та Миколи Томенка. Одразу ж генеральний директор Національної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія заявив, що внесення правок Томенка «може поставити хрест на ідеї створення суспільного мовлення в Україні".

Томенко і Коваленко за реорганізацію, а не ліквідацію

— Закон має передбачати створення суспільного мовлення, а не приватного каналу. Тобто, необхідно чітко прописати, що ніякої приватизації суспільне мовлення не підлягає. Також потрібно вказати, що це буде реорганізація, а не ліквідація. Суспільне радіо має бути окремою юридичною особою. А теперішні обласні телерадіокомпанії повинні стати майбутніми каналами суспільного мовлення для місцевої громади», - наголосив Микола Томенко.
top ArticleImage 102485
З ним погоджується генеральний директор ТРК "Вінтера" Любов Коваленко. І підкреслює, що керівники ОДТРК не проти Суспільного мовлення, а тільки наполягають на тому, щоб врахували їх можливості і потреби.

— Пропозиції Томенка можуть вирішити долю ОДТРК. Звісно, не всі вони досконалі, але мають право на життя, — зазначає Любов Григорівна. — Поки що говорять про те, що нас мають фінансувати з обласного бюджету. Якщо ж місцева громада не захоче цього робити, то штат буде частково скорочений. Решта буде працювати над програмами, які демонструватимуться на Суспільному телебачення. Скільки годин будуть нам виділяти, вирішать в центрі.

Радіо, на думку Коваленко, має існувати окремо. А деякі проблеми у створенні регіонального громадського телебачення та радіо може вирішити децентралізація.

— Якщо вибори у місцеві органи пройдуть по новій схемі, а облради будуть обиратися з виконкомами, то буде простіше розібратися з регіональними мовниками, — запевняє вона. — Звісно, буде тиск з боку громади, який я відчуваю вже цілий рік. Не влади, як дехто каже, а громади. Зараз нас фінансує Держтелерадіо, після прийняття закону про Суспільне мовлення протягом чотирьох років обласні ТРК забезпечуватимуть з державного бюджету. А потім — які оберуть механізми. Або з обласного бюджету, або буде кілька джерел фінансових надходжень, включаючи рекламу. Введення абонплати вважаю неприйнятним зараз у нас. Але ж не всі отримують вчасно зарплату, є пільговики, пенсіонери, безробітні. Тому для України потрібно придумати щось, що найбільше нам підходить.

Держава повинна відмовитись від газет

У принципових питаннях фінансування Спільного мовлення та існування регіональних мовників експерти розійшлися у поглядах. Основний конфлікт – як Суспільне мовлення може бути незалежним, якщо його фінансуватиме не громада. Приводять приклади провідних світових телекомпаній ВВС в Англії, NHK у Японії та PBC в США, які розпочинали свою діяльність, як некомерційні та недержавні телерадіокомпанії, виключно на щомісячних внесках глядачів і слухачів.

Одним із авторів законопроекту в Україні є президент Центру суспільних медіа, народний депутат 5-7-го скликань Андрій Шевченко. Він вважає, що прийняття законопроекту, навіть з цими правками, є кроком вперед, який пришвидшить створення суспільного мовлення.
AndriySchevchenko

— Дискусія щодо цього законопроекту виникла у зв'язку з різним баченням долі обласних державних телерадіокомпаній, — каже він. — У закон закладена формула, що всі ОДТРК мають об'єднуватись в єдину юридичну особу. Вважаю це правильним з чотирьох причин: 1) організація роботи: будуть єдині бухгалтерія, юрист, адміністрування та інше, 2) боротьба з корупцією: контролювати одну організацію краще, ніж виловлювати по всій Україні порушення самостійних телерадіокомпаній, 3) творчі колективи уникнуть тиску від губернаторів, 4) в час, коли йде інформаційна війна, потрібно консолідувати зусилля, а не розпорошувати їх.

Шевченко зауважує, що спочатку має пройти дуже велика роз'яснювальна робота щодо суспільного мовлення. Тільки тоді всі зрозуміють його принцип роботи. Адже продовжують полемізувати щодо об'єднання-розділення телебачення та радіо.

— Боюсь, що радіо стане "молодшим братом", якщо буде окремим підрозділом, — зауважує Андрій Віталійович. — Також багато розмов точиться щодо друкованих ЗМІ. Моя думка — держава повинна відмовитись від газет, і перейти на електронні ресурси. А замість державних телебачень має запрацювати суспільне мовлення. Зараз близько 800 мільйонів гривень йде на фінансування державних центральних та обласних телерадіокомпаній. Краще ці гроші закумулювати для створення однієї якісної структури — Суспільного мовлення.

Вінничани готові платити за якість, чесність та цікавість

Власно.інфо провело опитування мешканців Вінниці, щоб дізнатись, яке уявлення вони мають про суспільне телебачення і яку абонплату готові платити за це.

— Ідея добра. Але якби у мене була постійна робота, то я б виділяла певну суму на суспільне телебачення, — розповідає мешканка селища Сутиски Тивріського району Людмила Куклінська. — Хочу, щоб там правдиво висвітлювали інформацію в реальному часі. А то пройде якась подія, а потім вже про неї розказують та обговорюють.

Колишня вінничанка, яка мешкає в Італії, впевнена, що в Україні має бути суспільне мовлення. Головне, щоб воно відповідало трьом показникам: якість, чесність та цікавість. Абонплату ж в Європі платять усі, хто має телевізор. За її словами, в Італії є три канали громадського телебачення.

 

— Згоден мати телеканал та радіо, які будуть розказувати правду. Я за справедливість. Але за свою пенсію у тисячу гривень можу на них платити щомісяця гривень п'ять, — каже Іван Куций.

Торговий представник Дмитро Марцун готовий віддавати на спільномовлення 100 гривень на місяць, щоб отримувати найсвіжіші новини.

 

 

— Впевнена, коли започаткують Спільне мовлення, ми зможемо бачити більше місцевих новин. Таких, які будуть цікавити саме нас. Буде висвітлюватись більше нагальних проблем у регіоні, суспільстві, країні, — говорить Тетяна Лавтар з села Губник Гайсинського району. — В різних країнах Європи це є, і якщо ми йдемо у Європу, дуже потрібно запроваджувати громадське телебачення і радіо й у нас. Утримувати його має громада, віддаючи відсоток від зарплати. Тільки з пенсіонерів і безробітних не слід брати абонплату.

P.S. У 2014 році міжнародна неурядова організація Freedom Hous оприлюднила рейтинг свободи в пресі у всьому світі. Україна опинилась на 63 місці разом з Мадагаскаром. 62 місце зайняли Арменія, Еквадор, Лівія, Південний Судан, Турція, а 64-те — Гвінея, Гондурас, Малайзія, Пакістан, Таїланд. Росія посіла 81-шу сходинку разом із Суданом та Ефіопією.

Залишається сподіватися, що Суспільне мовлення таки зуміє підняти Україну в цьому рейтингу наверх, і не на один щабель.

 

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити
 
Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення