Кабінет міністрів 10 травня 2016 року зареєстрував у Верховній Раді законопроект №4629, який дозволяє блокувати сайти на основі заяви правовласника про наявність піратського контенту без рішення суду. Розібратися навіщо потрібні і чим будуть корисні поправки до цього законопроекту, спробував журналіст Vlasno.info.

Отже за новим законом людина, яка вважає що її авторські права були порушені, має звернутися із заявою до власника ресурсу. До заяви додати документи, що підтверджують порушення авторських прав. Відреагувати, або заблокувати об'єкт авторських прав власник ресурсу має протягом 24 годин.

Також за зверненням власник ресурсу має надати відомості, що до інших осіб, які розмітили інформацію на його ресурсі. Але тут питання чітко не врегульоване, наприклад, як бути з блогерами, читачами що лишають коментарі і, які документи має вимагати в них власник ресурсу? Може копію паспорта?

Заблокують сайт до вирішення суперечки у суді

Далі, якщо власник не відреагував, заявник, має звернутися до нотаріуса для того, щоб посвідчити інформацію на сторінці. А потім заявник може звернутися до суду. Там він має надати достатньо документів, щоб суд виніс ухвалу про забезпечення позову у день звернення. А це ... означає, що поки у суді буде вирішуватись спір між автором та ресурсом, що розмістив контент за цією ухвалою сайт, блог чи інше заблокують. І не розблокують до повного вирішення питання у суді.

Також у законопроекті передбачений штраф власнику сайту, або постачальнику хостингу, якщо вони не відреагують на звернення про припинення порушення авторських прав. Сума штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. А за повторне порушення протягом року від одного до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Обов'язкова публікація персональних даних власника

Щоб ідентифікувати на кого подавати до суду у разі порушення авторських прав, у законопроекті передбачений механізм ідентифікації власників сайтів та блогів. (Публікація на сторінці інформаційного ресурсу Ф.І.О власника та його адреси). Це викликало обурення у частини власників інформаційних ресурсів та інтернет-блогерів і жваве обговорення у середовищі «програмерів». А деякі журналісти та блогери закликали не допустити прийняття Законопроекту, мотивуючи, що це створить плідний ґрунт для шахрайства і помсти та почнуться гоніння на «незручних».

Так, сайт «Безпека та закон» ch-z.com.ua розмістив статтю під назвою «Переможемо піратів заради вбивць і грабіжників? Законопроект №4629 створює загрозу життю законослухняних громадян.» У статті йдеться про те, що розкриття персональних даних власників, які не мають офісів, може призвести до помсти невдоволених та пограбування.

«Це фантастичний подарунок шахраям, грабіжникам і квартирним злодіям. Шахраї будуть використовувати цю інформацію для обману і маніпуляцій з персональними даними жертв, а квартирні злодії і грабіжники відвідають вподобану квартиру, або будинок. Адже велика кількість приватних підприємців, які працюють без офісу, будуть змушені опублікувати свою домашню адресу. Злочинцям залишиться тільки вибрати «кабанчика пожирніше», –йдеться в публікації.

Автори законопроекту пропонують «зрівняти» друковані та електронні ЗМІ

Свою думку, що до поправок також висловив журналіст вінницького видання «РЕАЛ» Ігор Заіковатий. Він не бачить нічого поганого в оприлюдненні данних, за якими можна буде ідентифікувати власників того чи іншого ресурсу.


Ігор Заіковатий, фото зі сторінки Ігоря Заіковатого у соцмережі Facebook


– Відверто кажучи, не розумію причин занепокоєння серед журналістів. Фактично автори законопроекту пропонують «зрівняти» друковані та електронні ЗМІ, – каже Ігор Заіковатий. – У кожній газеті можна побачити, хто її засновник, де його офіс та, як з ним зв'язатися телефоном чи електронною поштою. Більш того, на сторінці вказується наклад і назва друкарні. Тому, якщо у читача є претензії, він чудово розуміє, що має право зателефонувати в редакцію щодо спростування надрукованої інформації, а також звернутися до суду.

Веб-ресурси на сьогодні залишаються «поза законом». Дискусія щодо визначення статусу електронних ЗМІ триває більше п'яти років. Мабуть, час у ній ставити крапку. Можна зрозуміти несприйняття ініціативи керівництва лише тих сайтів, які спеціалізуються виключно на розміщенні «чорнухи». Якщо це дозволить «дисциплінувати» ЗМІ, то більшість українців з того лише виграють...

Чого не вистачає в новому законі?

По-перше, у законпроекті не має чіткого визначення, що має зафіксувати на сторінці сайту нотаріус. Адже у більшості сайтів є ще новини з інших ресурсів у вигляді стрічки із заголовками та контекстна реклама, яку користувачу «підтягує» пошукова система.

По-друге, не має чіткого розділення на сайти, блоги та інше. В законопроекті написано «веб-сайт — це сукупність даних, доступ до яких здійснюється через адресу Інтернету, об'єднаних за навігацією»

Цікаву аналітику з цього приводу опублікували на сайті газети Українських юристів pravo.ua.

Зокрема, співробітник Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України, консультант в сфері IT-технологій Костянтин Зеров у коментарі «ЮП» зазначив, що в законопроекті вводяться нові понятійні категорії «інформація, яка ідентифікує користувача, який розмістив на веб-сайті інформацію ...», «інформація, яка порушує авторське право і (або) суміжні права)». У той же час зміст цих визначень детально не надається. Така ситуація може призвести до зловживань правовласників. У зв'язку з цим, цікавою вбачається можливість визнання IP-адреси в якості персональних даних. До слова, зазначена проблема актуальна і в Європі: зараз розглядається відповідна справу в Європейському суді справедливості (C-582/14).

Також у тій же публікації консультант у сфері IT-технологій, зазначає що законопроектом передбачається встановлення особливості ідентифікації користувачів в зв'язку з завантаженням певного об'єкта на веб-сайт (сервер). Проте, норми, що встановлюють особливості ідентифікації користувачів Р2Р (торрент)-мереж – відсутні.

Де зараз Закон ?

Зміни до Закону Про захист авторських прав... зараз, судячи з публікації першого червня на сторінці у Фейсбук голови ради директорів «Асоціації незалежних регіональних видавців України» та голови Громадської ради Держкомтелерадіо України Олександра Човгана, на доопрацюванні.

– Комітет ВРУ зі свободи слова надіслав сьогодні на допрацювання законопроект №4629 (про блокування веб-сайтів без суду) – того самого, проти якого виступили ми; багато медіа-асоціацій та дві Громадських ради – при Держкомтелерадіо та при Комітеті зі свободи слова. Комітет ВРУ зі свободи слова ініціює створення Міжвідомчої Робочої Групи, яка і займеться допрацюванням законопроекту. Ми вже пишемо текст майбутнього закону, – резюмує своє повідомлення Олександр Човган.

Він також додає до посту посилання на солідний перелік фахівців. Тож будемо сподіватися, що цього разу справжні експерти визначать долю безпеки авторського права в інтернет мережі.

А за словами Патентного повіреного Ігоря Шевченко, в Україні і на сьогодні є механізми захисту авторських прав. Але гостро не вистачає культури поведінки з чужою інтелектуальною власністю.

Ігор Шевченко, фото зі сторінки Ігоря Заіковатого у соцмережі Facebook

– Про зміни в законодавстві стосовно об'єктів інтелектуальної власності говорять останні декілька років. Але перш за все варто було б привести у відповідність до прийнятого ще у 2005 (!) році Цивільного кодексу усі спеціальні закони, – зазначає Ігор Шевченко.