Під час засідання круглого столу «Що найбільше турбує вінничан», який організував Центр громадського контролю «Дій!» у Вінниці, учасники назвали сім найбільших проблем, з якими найчастіше стикаються вінничани, повідомляє Vlasno.info.

У круглому столі взяли участь місцеві активісти, журналісти, депутати Вінницької міської ради.

Так, найбільше вінничан наразі турбують питання забудови міста з порушенням законодавства. Також – насильне переведення будинків на обслуговування приватного «ЖЕО» замість комунальних ЖЕКів. Для батьків актуальною є проблема нестачі дитячих садочків у місті. Також вінничани відзначили проблему побудови паркану навколо Центрального парку міста всупереч волі громади. Забрудненість Південного Бугу також стало одніє з проблем, які турбує вінничан. А ще – відсутність комунікації між вінницькою владою та громадою.

Інга Фляжнікова

– Опитування проводили на сайті нашого видання. Загалом проголосувало 78 людей, 32 з яких, тобто більшість, проголосували за проблему із забудовою міста. «ЖЕО» набрало 22 голоси. І на третьому місці – проблема нестачі дитячих садочків. Батьки стають у чергу, як тільки дитина народилася. Але ось дитині виповнюється три роки, а місць все одно не вистачає і батьки змушені це вирішувати різними способами, – розповіла регіональний представник Центру у Вінниці Інга Фляжнікова.

Із семи названих проблем найбільш болючими для активістів виявилась діяльність ТОВ «ЖЕО» та непрозорість міської ради, яку відзначили і самі депутати. Активісти вкорте зауважили, що приватному підприємству «ЖЕО» без згоди мешканців віддали на обслуговування більшість житлового фонду міста.

– Вінницька міська рада порушила права співвласників будинків, адже без їхньої згоди не можна передати будинок на обслуговування іншій конторі. ЖЕО – посередник. Зайшовши на ринок, компанія не надає жодних послуг, а наймає прямих виконавців. При цьому не узгоджує свої плани з мешканцями будинків, не надає актів виконаних робіт. І що найголовніше – з цією компанією не можна ніяк боротися, бо її заснувало попереднє керівництво міста, – розповіла управляюча будинковим комітетом Тетяна Нікітюк.


Щодо закритості Вінницької міської ради, то найбільшою проблемою є неможливості потрапити на засідання постійних комісій міської ради пленарних засідань сесії. В цьому контексті знову згадали про турнікет у холі міськради, який уже став своєрідним символом закритості вінницької влади від громади.

Ще одна проблема в цьому контексті – несвоєчасність оприлюденення проектів рішень міської ради, у звязку з чим мешканці міста не мають можливості своєчасно ознайомитись з ними. На що депутати зауважили, що вони самі отримують матеріали сесії за три-чотири дні до засідання.

– Я вам хочу сказати, що навіть якщо проекти рішень оприлюднюються на сайті, то це ще не означає, що під час сесії вони будуть розглядатися саме у такому варіанті. Часто буває так, що перед сесією нам вручають проекти рішень зі змінами, які приймаються напередодні, – розповів депутат Олександр Зєрщиков.

Крім цього активістка Тетяна Нікітюк згадала про таку важливу проблему як неякісна питна вода, яку споживають вінничани. А ще - бездіяльність комунальних служб в укладанні прямих договрів на постачання води, газу та світла споживачам.

Однак, на думку іншої громадської активістки Юлії Григи, одна з головних проблем міста – це байдужість самих вінничан.

– На жаль, немає єдності між самими активістами. Заважають, мабуть, амбіції кожного, кожен хоче довести, що його пропозиція найкраща, – зауважила Грига. Через це немає об'єднаності і, відповідно, злагоджених дій.

Під час круглого столу активісти намагалися знайти рішення, завдяки яким ці проблеми могли б вирішити. Один з варіантів запропонував юрист Олексій Мусіровський: потрібно не боятися подавати позови до суду і відстоювати свої права.

– Наприклад, якщо порушили права підприємців, потрібно, щоб знайшлося два-три-п'ять бізнесменів, які не побоялися б судитися з міською радою. І тоді це буде прецендент, бо не зможе суд у таких випадках відмовляти усім, – зауважив юрист.

Врешті-решт, активісти домовились збиратися щонайменше раз на місяць у форматі круголого столу або на неформальне спілкування. Під час таких зустрічей – обговорювати нагальні питання та вибудовувати спільну лінію дій.

Фото Тамари Тисячної