Знаєш про факти корупції - телефонуй (0432) 69-49-81

Голодомор фото

Вражаючі історії про Голодомор на Вінниччині люди розповіли у Фейсбуці

26 листопада 2017, 17:46

Розповіді людей про Голодомор зібрав онлайн-ресурс "Радіо Свобода" у соцмережі Фейсбук

Вражаючі історії про Голодомор на Вінниччині люди розповіли у Фейсбуці

    Додати коментар


Розповіді людей про Голодомор зібрав онлайн-ресурс "Радіо Свобода" у соцмережі Фейсбук. Ці історії писали люди, які почули їх від рідних. Наразі вони мешкають не тільки в Україні, але й за кордоном. Vlasno.info публікує оповідки, що стосуються Вінницької області.

Людмила Ложка, селище Корнин Житомирської області:

– Не можу без сліз писати про Голодомор, хоч знаю про це лише з оповідей бабусі. Їх розкуркулили, бо мій прадід не захотів йти до колгоспу. Забрали все – до останньої картоплини, що в погребі за стовп закотилась. Останню курку, що прабабця зарізала і заховала під глиняник, викинули собакам, аби діти не з'їли.
Померла майже вся велика сім'я, вижила бабуся з сестрою і матір'ю. Батько і решта дітей вмерли, братик зник безвісти. Рідні вважають, що його з'їли людоїди, бо в криниці біля дому ймовірних канібалів знайшли дитячий череп.
Ще згадувала бабуся Робенко (народжена Гандзюк) Олександра Телемонівна, як до одних людей зайшов родич, а у них на припічку дитячі пальчики лежать. Тихенько втік – викликав міліцію. Тих людей забрали, і більше про них у селі ніхто не чув. Це все відбувалося в селі Харліївка Житомирської області.
Моя бабуся розповідала, як по селу їздила по селі підвода – збирала мертвих, в кожен дім заглядали, перевіряючи, чи живі. В одному домі жінку живу забирали, а вона просилася: «Куди ж ти мене грузиш – я ж іще жива?», а той чоловік відповів: «Ти все одно помреш, то що, мені по тебе ще завтра вертатися?».
Людей ховали у спільній ямі-рові. Коли від голоду помер мій прадід Гандзюк Телемон, то і мови не було про гріб – загорнули в якесь покривало. А той чоловік, що трупи по селі збирав за пайок, на прохання прабабусі підсунув його труп під гріб іншого чоловіка, аби земля прямо на нього не сипалася.
А ще вижив брат бабусі, бо жив в Мурманську. От він, коли чутки про голод туди дійшли, відправив посилку з в'яленою рибою. Дві молодших сестрички наїлися і померли за одну ніч, бо не могли втриматися, щоб більше не їсти. А наступного дня дали хліб...
Два брати моєї бабусі теж привезли хліб із Ленінграда. Та коли приїхали в Погребище Вінницької області, то їм там сказали, що уже вся сім'я вимерла. Вони роздали увесь хліб на вокзалі голодним людям. А коли приїхали у село, у них залишилось лише дві буханки хліба – вдома застали матір і сестру.
Коли бабуся про голодовку розповідала, я припустила, що тоді був неврожай, на що вона відповіла: «Такого гарного врожаю не було ні до, ні після Голодомору». В їхньому селі чорнозем був такий, як масло. Бабуся моя – 1914 року народження, тож бачила і розуміла багато. Вона на мене ще сердилась: «Голодовку навмисно зробили, щоб хазяїв винищити, бо вони в колгосп не йшли. Туди пішли самі п'яниці та ледацюги.

Леся Полиш:

– Мої батьки були вчителями, тож сільрада виділила земельну ділянку зі старенькою заваленою глиняною хаткою. Стали будуватися. Звели хату, почали копати котлован під літню кухню й погріб. Під час робіт наткнулися на якусь скриньку. Дістали й жахнулися – в тій скриньці лежали два дитячих скелетики. Кісточки змішані, деякі, видно, порубані. Їх похоронили на цвинтарі.
Батько почав розпитувати сусідів: хто жив на тім обійсті, чи є родичі? Від бабці-сусідки дізналися, що там жила сім'я з трьома дітьми – хлопчик й дві дівчинки. Чоловік у 1933 році помер першим, жінка залишилася з дітьми сама. Потім дівчатка кудись зникли, мати їх відсутність пояснила сусідам тим, що відвезла у Вінницю й залишила на залізничному вокзалі, мовляв, може міліція в дитбудинок відправить – і там виживуть.
Хлопчик вижив, став військовим, поховав матір. Раз у рік приїздив на Проводи на могилу матері, зупинявся у тієї ж бабусі-сусідки. Але після того, як вона розповіла йому про нашу знахідку, в село більше не приїжджав».

Світлана Грицишина, Вінниця:

– У моєї прабаби теж в городі щупами шукали закопане збіжжя та інші продукти. Все забрали, собаки, навіть квасолю з миски на печі.

Микола Лисенко, Жмеринка:

– В нашому селі Збаражі на Вінниччині із майже 900 людей уціліло половина. Були випадки канібалізму, трупоїдства –особливо взимку.
Моя баба Явдоха зуміла одна без чоловіка, якого вислали в Сибір, зберегти п'ять дітей, бо була «куркулиха» і пам'ятала про голод ще 1890 року. Зуміла поховати далеко від хати потрохи зерна і тому його не знайшли. І в режимі великої економії, додаючи до їжі лободу, жолуді – ось так і вижили. А потім пішла зелень, щось посадила – стало вже легше.
А хто був багатшим в селі, ті повмирали, бо не звикли економити, як це робили «куркулі», щоб прикупити ще десятинку землі. «Куркулі» – були дуже працьовитими людьми. Повмирали в селі і ті, хто відбирав у людей останнє, комнезами. Я до сьогодні плачу, що не зміг віддячити своїй бабі Явдосі, з якою переживав уже голод в 1946 році.

Нагадаємо, на вшануванні пам'яті жертв Голодомору вперше заговорили про загрозу його повторення.

Фото: memory.gov.ua


    26 лист. 2017 Print


Розкажи друзям:

Додати коментар

Для того щоб залишити коментар використовуючи акаунт вашої соціальної мережі, клікніть по потрібній вам соціальній мережі.

             

Захисний код
Оновити

Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень. Також дані про таких користувачів можуть бути передані до МВС, якщо від органів внутрішніх справ надійшов відповідний запит. У коментарі заборонено додавати лінки та рекламні повідомлення

ОСТАННІ НОВИНИ

 

Останні коментарі

  • Анонім Анонім 22 лют. 23:35
    Премії та авто для іллінецького міського голови пересварили громаду
    А достопочтенна Віталіна Колесник, вона же Булгакова, не хоче розказати звідки у неї з чоловіком ...

    Детальніше...

     
  • Olga Gandurska Olga Gandurska 22 лют. 21:46
    Заступник вінницького мера задекларував дивіденди від свого готелю
    Доречі, цей пан жодного дня не працював у бізнесі, а усе "заробив" прицюючи держслужбовцем у Вінницькій ...

    Детальніше...

     
  • Юля Юля 22 лют. 19:54
    Вінничани на Старому місті і досі живуть без водопроводу
    Не лише на цих вулицях, на інших також. А ще без асфальту і нормального (частіше ніж раз на ...

    Детальніше...

     
  • Юля Юля 22 лют. 19:50
    Міноборони через Вищий спеціалізований суд проситиме знести готель екс-мера Вінниці
    І правильно зроблять! Нема чого всіляким там екс-мерам хапати на халяву земельку у центрі міста ...

    Детальніше...

     
  • hers hers 22 лют. 15:27
    Найбагатше село України знаходиться на кордоні з Румунією
    ДІБРОВА

    Детальніше...

     
  • сава сава 22 лют. 10:37
    Найбагатше село України знаходиться на кордоні з Румунією
    хотела бы тоже иметь свой дом . но иметь хоть три комнати . так как живу в одной комнатной квартире и ...

    Детальніше...

     
  • Оксана Березська Оксана Березська 22 лют. 09:29
    Побили і звільнили за громадську активність депутатку Жмеринської міськради
    Пане Сергію.ніколи не залишаюсь осторонь проблем та чужих бід.і ніколи нікого не боюсь.так виховала мене ...

    Детальніше...

     
  • Masha Masha 21 лют. 21:19
    На Вінниччині аграрій відкрив унікальну кондитерську натуральної випічки
    А у Вінниці де можна купити цю продукцію ?

    Детальніше...

НОВИНИ СТРІЧКОЮ

УСІ НОВИНИ

Цілодобові телефони у Вінниці

Поліція: 102, 59-33-22,
               53-33-23, 59-42-00

УСБУ: 53-13-09

Обл.прокуратура: 67-15-67

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Читай нас

 

Підписатися на Vlasno.info

 

Отримайте безкоштовні поради!

  • Головні новини Вінниці
  • Бізнес новини регіону
  • Афіши, оголошення та ін.

Наші контакти

  

Театральна 14, Вінниця
T: (0432) 69-49-81
Т: (093) 83-70-115
Т: (097) 76-98-568