Російські "загони вбивць" завдають шкоди країнам, що підтримують верховенство права, пише Washington Post, коментуючи останні новини у справі про отруєння "Новачком". Про це повідомляє Vlasno.info з посиланням на ВВС Україна.

Лондон і "відвертий бандитизм" Росії

Газета зазначає, що незалежно від того, хто є замовником цієї операції, він хотів, аби злочинці провели її демонстративно.

Час від часу Володимир Путін робить заяви про бажання відродити могутність Росії й "жадає поваги", яку Москва втратила після розпаду Радянського Союзу.

Видання нагадує, що російський президент - колишній агент КДБ. І його варто судити за вчинками, а не за словами.

"Це був акт бандитизму, організований за підтримки держави, показна робота вбивць, що нагадує про тактику його попередньої служби", - пише Washington Post.

Газета нагадує про загибель колишнього співробітника російських спецслужб Олександра Литвиненка в Британії, в якій звинувачували Росію, і зазначає, що тоді Лондон не доклав достатніх зусиль для того, щоб запобігати подібним випадкам у майбутньому.

"Цього разу, він має зробити це, і відповідь має бути рівносильною цьому відвертому бандитизму", - підсумовує газета.

Путін розлючений через справу "Новачка"

Підозрювані у застосуванні "Новачка" росіяни Олександр Петров та Руслан Боширов

Більше не лишилося жодних сумнівів в тому, що колишнього шпигуна Сергія Скрипаля намагалися вбити російські агенти.

Але винних у отруєнні в британському містечку Солсбері не буде покарано доти, доки Володимир Путін знаходиться при владі, пише Times.

Напередодні, прем'єр-міністр Великої Британії Тереза Мей виступила із заявою у парламенті. Вона заявила, що за отруєнням нервовим агентом "Новачок" стоять росіяни, які прибули до країни під іменами Олександр Петров та Руслан Боширов.

Але Москва ніколи не екстрадує їх до Британії чи жодної з європейських країн, в якій проти них можна буде застосувати ордер на арешт, зазначає видання і додає, що через це, Росія майже без сумніву продовжить "брехати" про подробиці справи, відкидаючи свою провину.

"Можна з впевненістю говорити про те, що президент Путін буде розлючений через те, що впустив свою ціль і піддав Росію ризику ще більших санкцій та глибшої ізоляції на тлі створення нового іміджу на міжнародній арені завдяки ЧС з футболу", - йдеться у статті.

У цьому російський президент може звинувачувати тільки себе, додає газета.

Насамкінець видання зазначає, що "путінський режим" не існуватиме вічно і додає, що "російські агенти, які безкарно вбивають на чужій землі не мають забувати про те, що закон пам'ятає про все".

Як Росія вербує "стукачів"

Про методи вербування російськими спецслужбами інформаторів пише New York Times.

Газета ділиться історією 29-річної співробітниці громадської організації "Відкрита Росія" Наталії Грязневич, яка розповідає, як їй пропонували передавати інформацію про діяльність та контакти організації російській владі.

У таких випадках російські спецслужби вдаються до м'яких методів - зазвичай агенти з'являються у житті потенційних інформаторів під виглядом приязних людей, які пропонують дружбу. Так сталося і з пані Грязневич, пише видання.

"Він поводився як давній друг, якого я не могла згадати", - каже жінка та додає, що згодом на неї посипалися запитання про її відрядження за кордон і контакти з іноземцями. Тоді вона зрозуміла, що чоловік намагався завербувати її.

"Станьмо друзями. Подумай про себе. Ти хочеш зробити кар'єру, а з нами на своєму боці можеш піти далеко", - згадує пані Грязневич слова чоловіка.

"Ця спроба завербувати її, яка за її словами відбувалася без жодних погроз, відкриває маленьке віконце до одного з найбільш секретних та лихих аспектів російської системи безпеки", - пише New York Times.

Газета згадує про так званих "стукачів", які в радянські часи передавали інформацію про своїх сусідів та знайомих у владі.

Зараз, виглядає так, що ця практика знову стає поширеною, зазначає видання. Влада потребує інформації про опозицію в країні, особливо на тлі антиурядових протестів, що час від часу спалахують в Росії.

Визначити скільки інформаторів серед цивільних має Кремль складно, адже відкрито про спроби вербування говорять тільки ті, хто не пристав на пропозицію, йдеться у статті.

Як правило, людьми керує не жага до грошей, а обіцянки розв'язати їхні питання з законом, зазначає New York Times.

Чоловік, який пропонував пані Грязневич співпрацю, не відповів на жодне з її запитань, але у неї не має сумніву, що він представляв ФСБ, підсумовує видання.

Читайте також: На Вінниччині сім'я всиновила дітей товариша який загинув у АТО.

Фото: bbc.com