Після першого туру виборів Президента України розгорнулись повномасштабні інформаційні змагання за увагу виборців. Українці порівнюють цю передвиборчу компанію із шоу. Адже кандидати спонукали один одного здавати аналізи, закликали на дебати та відміняли їх. Також вони записали безліч відеозвернень один до одного та до виборців. Усі їх дії активно обговорюються у соцмережах. Неодноразово випливали припущення щодо інформаційних вкидів з боку Кремля. Vlasno.info поцікавився в координатора у країнах Східного Партнерства, представника проекту Партнерство за Відкриту Інформацію Романа Шутова, яким чином, на його думку, російська пропаганда впливає на виборчий процес в Україні. І що про цей вплив говорять у Європі.

– У Європі досить активно обговорювали виборчі перегони у США. І якраз визначали, які інструменти використовувала російська пропаганда під час передвиборчої компанії. Звісно, в Україні своя специфіка. У нас є проросійська частина території, питання війни, маємо політиків, пов'язаних з Росією. В США ж переважають діджетал-технології (цифрові технології — ред.). В Україні засоби простіші: є політики з певною риторикою, з біл-бордів йдуть відповідні спонукання та гасла, а на підконтрольних їм каналах подається "потрібна" інформація. І чим простіше, примітивніше, нахабніше ведеться ця агітація, тим, як не дивно, вона й ефективніша.

– Говорять також про значні інформаційні "атаки" в соцмережах. Наскільки ефективно працює російська пропаганда в цьому напрямку?

– Теж досить потужно. Адже відомо, що великий відсоток українців використовує соцмережі як джерело інформації, особливо молодь. І, на жаль, не у всіх користувачів соцмереж є "імунітет" до своєрідних маніпуляцій. Також досі є багато людей, які продовжують заходити у "Вконтактє". А там моніторяться і обробляються факти дуже швидко і професійно. Наприклад, була своя інтерпретація з боку Росії щодо звільнення голови Одеської облдержадміністрації. Говорили про те, що сиплеться вертикаль влади, що накази не виконуються тощо. Або коли Президент підписав указ про відзначення Дня примирення 8 та 9 травня, розповсюдили інформацію, що реабілітували День Перемоги. Тобто, проявилась слабкість Порошенка, бо, мовляв, раніше він заявляв, що "Дня Пабєди" в Україні не буде. І, мовляв, таким чином, він відходить від праворадикальної риторики. Отак постійно перекручуються факти з боку Росії.

Програмний директор ГО "Інтерньюз-Україна" Андрій Кулаков зауважив, що більша частина активних профілів "Вконтакте", які писали на тему виборів - у Донецькій області (29,7 %). За нею йде Дніпропетровська (10,7%), Луганська (9,9%), а також Київ (7,9%). При цьому пан Кулаков зазначив, що 8,7% від усіх постів користувачів українського сегменту "Вконтакте" - це дописи з політикою та новинами українською мовою.

– А як оцінюють у Європі ситуацію зі здачею аналізів кандидатів у Президенти? Можна сказати, що це зроблено, щоб ввести в оману російських пропагандистів?

– Чесно кажучи, не всі закордонні експерти так прискіпливо стежать за такими нюансами передвиборчої компанії в Україні. Можна сказати, що вони не помітили ніякого впливу російської пропаганди в цій ситуації. Або ж значної реакції на це з боку Кремля. Я б не перебільшував увагу російських пропагандистів до таких деталей. Тут варто говорити не про вплив або "невплив" Росії, а про рівень української політичної дискусії. Передвиборчі перегони перетворились у своєрідне вимірювання, хто більший козел. На жаль, рівень нашої політичної культури досить низький, щоб усе проходило по-іншому.

– Але ж вплив є? В чому він проявляється?

– Звісно, є. І це відбувається постійно. В кінці березня або на початку квітня колишня Раша.Тудей, тепер РТ, опублікувала список українських грантоотримувачів від посольства США. У нас гранти — нормальна практика. А вони це подали, як ознаки втручання Америки у вибори. Мовляв, американці роздали 300 тисяч доларів різним громадським організаціям, щоб мобілізували виборців, зокрема, у Західних областях. Вони там навіть правильно не переклали назви громадських організацій. Приміром, тернопільську "Нівроку" обізвали "Ничего", а львівську "Твоє місто" – "Твое место".

Крім впливу через соцмережі та фейкові новини, Росія використовує й численні хакерські атаки. Про можливість таких неодноразово попереджала Служба безпеки України та кіберполіція ще на початку передвиборчої компанії. І у березні були спроби кібератак на сервери ЦВК та персональні комп'ютери працівників. За словами керівника кіберполіції Сергія Демедюка, їм та їхнім родичам розсилали заражені вірусом вітальні листівки, пропозиції оновлення ПО тощо. Таким чином хотіли отримати паролі та особисту інформацію. Оплата операцій здійснювалася криптовалютою, і для цього використовувалися ті ж гаманці, з яких фінансувалися попередні атаки.

– Тож, можемо говорити про значний вплив російської пропаганди на виборах Президента України?

– Ні. Західними аналітиками її роль на цих виборах не надто високо оцінюється. І нам самим не слід цю роль переоцінювати. Єдине, що зробила російська пропаганда — демонізували образи Петра Порошенка, Володимира Зеленського та Юлії Тимошенко, які мали шанс пройти у другий тур. А Юрія Бойка, навпаки, зробили "білим і пухнастим". Щоб забезпечити йому високий рейтинг. Це тактичний хід: вибудовують стратегію на парламентські вибори, щоб завести у Верховну Раду проросійські сили.

Компанія Microsoft також заявляла про кібератаки на європейські організації, які займаються питаннями демократії і прозорості виборів, повідомляє Громадське. На офіційному сайті компанії зазначається, що до багатьох атак причетні хакери з угрупування Strontium, також відомого під назвами Fancy Bear, Sofacy, Pawn Storm, Sednit і Tsar Team, за яким стоїть Головне управління генштабу Міністерства оборони РФ.

Згідно з інформацією компанії, кібератак зазнали 104 облікові записи співробітників аналітичних центрів і некомерційних громадських організацій, розташованих у Бельгії, Франції, Німеччину, Польщі, Румунії та Сербії.

У Microsoft повідомили, що, зокрема, жертвами атак стали Німецьке товариство зовнішньої політики, а також європейське відділення Інституту Аспена та Німецького фонду Маршалла.

У відповідь на це корпорація пообіцяла розширити сервіс кібербезпеки Account Guard для 12 країн Європи, щоб захистити своїх клієнтів в політичному просторі від хакерських атак.

Щоб закрити прогалини в безпеці і захисті клієнтів від злому, сервіс Account Guard стане доступним у Німеччині, Франції, Іспанії, Швеції, Данії, Нідерландах, Фінляндії, Естонії, Латвії, Литві, Португалії та Словаччині.

Науковий співробітник Атлантичної ради Максим Еріставі також зазначає, що в Україні Російська Федерація використала різноманітні тактики з поширення дезінформації:

– Зараз Атлантична аналізує конкретні кейси. Постійно експериментують та розробляють нові підходи. Багато демократій працюють над тим, щоб розробити методи боротьби з дезінформацією та створити певні системи, які би сигналізували про неї.

– Європейці мають рецепти, як зменшити вплив російської пропаганди в Україні? Чи буде це напряму залежати від цензури та регуляції ЗМІ?

– Іноді вони до нас звертаються із питаннями. Тоді цікавий діалог виходить: у нас практичний підхід, у них — теоретичний. Сходимося ми на одному: для зменшення впливу російської пропаганди в Україні мають розвиватися три площини. Перша — критичне мислення. Адже на виборця зараз вивалюються тонни популізму, і можна лише сподіватися, що здоровий глузд дозволить знайти у цій купі зернинку істини. Але важливо, що у нас за 27 років відбувається демократичний виборчий процес. Друга — цифрова безпека. Російські хакери дуже сильно працюють, щоб витягнути конфіденційну інформацію. Тому треба створювати додаткові інструменти і засоби, боротися, в тому числі, і з ботами, щоб дискусія була живою, а не маніпулятивною. І третя площина — політична. У нас некоректно прописане законодавство, тому не можуть притягнути до відповідальності тих, з вуст яких лунають заклики до здачі країни. Нацтелерада теж не може в повній мірі застосувати санкції до телеканалів та радіо, які дозволяють собі вихід в ефір некоректних матеріалів. Для цього критерії, за якими оцінюються матеріали на предмет ознак розхитування державницьких засад, мають бути прописані прозоро та зрозуміло.

Втручання в українські вибори у 2014 році

Напередодні виборів Президента України у травні 2014 року за кілька днів до дня голосування "хакнули" сайт ЦВК. Зламали усі паролі доступу та схему роботи серверів Центрвиборчкому. І відповідальність за цю хакерську атаку взяла на себе організація "Кіберберкут". Тоді досить швидко вдалось відновити роботу сайту ЦВК.

Крім того, виявили та ліквідували вірусну програму, яка мала спрацювати після закінчення виборів і "намалювати" 37% голосів лідеру "Правого сектору" Дмитру Ярошу. Усі пам'ятають, що після цього російське телебачення запустило цей фейк у своїх недільних програмах. Пізніше в СБУ повідомили, що ця інформація про "перемогу Яроша" була спланованою провокацією, а не технічним збоєм.

Читайте також: Як голосуватимуть мешканці непідконтрольних територій Донеччини.

Фото: marker.ua, brd24.com, petrimazepa.com, rubryka.com