Сьогодні у Вінниці обговорили питання впливу місцевих ЗМІ на цьогорічні вибори та електоральні настрої населення. Моніторились як президентські вибори, так і парламентські. І в цілому збалансованість все ж була, вважають експерти. Проте при висвітленні передвиборчої кампанії у журналістських матеріалах була і певна емоційність. Більш детальніше дізнавалась кореспондентка Vlasno.info.

— Ми постійно моніторили перебіг президентських та парламентських виборів у пресі. І побачили, що в цілому збалансованість в представленості кандидатів у нардепи все ж була. А от в президентській компанії робились акценти на певних кандидатах. Однак найперше, що кинулось в очі в обох випадках, це певна емоційність, — розповідає завідувач кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Сергій Бондаренко.

За словами пана Сергія, під час президентських виборів було дуже багато негативу. І майже 90 % саме про того кандидата, який наразі і став Президентом України. Крім того, достатня кількість журналістських матеріалів була неналежно маркована, що свідчить про ознаки замовності. А от під час парламентських виборів кількість належно маркованих матеріалів збільшилась, що вже є позитивною динамікою.

— На сьогоднішній день місцеві засоби інформації не мають достатнього впливу. Наразі лише телебачення є одним із ключових засобів впливу на громадську думку. По двох округах виграли два кандидати, які постійно знаходились в медійному просторі. Але це залежало не тільки від ЗМІ, а й від тих кандидатів, які системно працювали в соцмережах та мали хороших діджитал-менеджерів. Тому неформальні засоби інформації відіграють досить важливу роль. Це допомогло кандидатам стати більш відомішими, а їхнім штабам зекономити, — розповідає керівник вінницького осередку Комітету виборців України Владислав Телень.

За словами пана Владислава, людям, які хочуть перемогти на місцевих виборах у 2020-му році, потрібно вже зараз починати працювати на округах.

— Наразі друковані ЗМІ в кризовій ситуації, особливо ті, що в районах. Більшість видань переходять в онлайн-формати. Діджиталізація (глобальна тенденція, яка торкається всіх областей сучасної економіки), з одного боку, допомагає самим кандидатам, але водночас традиційні ЗМІ недоотримують свої кошти. І особливо це помітно в цьогорічних виборах, — додає Сергій Бондаренко.

На заході розповіли, що багато ЗМІ публікували неправдиві рейтинги щодо цьогорічних виборів. А одна із кандидаток в нардепи навіть звернулась до поліції, що деякі телеканали своїми сюжетами нашкодили її передвиборчій агітації.

Керівниця Вінницького прес-клубу Наталія Болховська додала, що одним із недоліків під час передвиборчої кампанії стало відсутність аналітики. Однак журналістка Оксана Пустовіт зауважила, що аналітика повинна оплачуватись дорожче. Мовляв, журналісту легше зробити репортаж. І тому, дійсно, аналітики як такої у нас сьогодні немає. Крім того, експерти погодились, що варто враховувати й те, хто власник певного ЗМІ. Також прозвучала думка, що журналіст має право висловлювати свою думку, але не агітувати. Однак в соцмережах часто виходить навпаки. Не дивлячись на те, що сторінка у соцмережах у кожного медійника власна, але за ним все одно слідкують люди, і кожне висловлювання відбивається на самій редакції. Мовляв, журналіст теж людина, але графік роботи ненормований, тому робота є цілодобовою. Відтак, журналістам варто ретельніше добирати слова до своїх дописів, щоб потім не виникало проблем.

– Є стаття 34 Конституція України, яка гарантує кожному право на свободу думки і слова та на вільне вираження своїх поглядів і переконань. І є також профільні закони, яких має дотримуватися журналіст. Так, у Законі про пресу, є стаття "Неприпустимість зловживання свободою діяльності друкованих ЗМІ". Є також "Закон про інформацію", який поширюється не тільки на журналістів, а на усіх громадян. Там є стаття 28 "Неприпустимість зловживання правом на інформацію". І там чітко сказано, що інформація не може бути використана для закликів до повалення конституційного ладу, порушення територіальної цілісності України, пропаганди війни, насильства, жорстокості, розпалювання міжетнічної, расової, релігійної ворожнечі, вчинення терористичних актів, посягання на права і свободи людини. Тож коли виникають питання, можна чи не можна таке писати, в тому числі і в соцмережах, просто читаємо закони.— наголошує головна редакторка вінницької газети "Місто" Ірина Жук.

Думками щодо цього питання також ділились медійники, які перебували в Житомирському прес-клубі. Адже це обговорення проходило в форматі відео-мосту.

Читайте також: Експерти озвучили 10 фактів про цьогорічні парламентські вибори.

Хочете отримувати головні новини у месенджер? Підписуйтесь на наш Telegram.

Фото: Олена Гнатишина