Вчора Кабмін ухвалив ціни на трансплантацію органів. Кореспондентка Vlasno.info вирішила дізнатися у вінничан чи готові вони до пересадки своїх органів та чому.

Більшість опитаних вінничан розповіли, що їх орган може врятувати життя іншим людям. І для них навіть не важливі кошти.

– Якщо мій орган дійсно врятує комусь життя, то я б чесно віддав, – каже Геннадій.

Вінничанка Тетяна Мараховська зауважує:

– Я б погодилася, тому що багато є хворих людей, які хочуть жити. Просто в такому разі потрібно мати чітке законодавство, щоб не було ніяких зловживань. Людей потрібно рятувати, а як відпрацює держава і поставить запобіжники – це вже інше питання. Мені уже 61 рік, і я вже думаю, щоб написати згоду на трансплантацію.

Пані Олена працює у лікарні і знає, як деяким людям необхідна допомога, але її ніхто не надає:

– Розумію всю глобальність цієї проблеми. Якщо людина померла, то їй ці органи вже не потрібні, а от комусь можуть справді врятувати життя.

Пані Анна теж готова віддати свій орган:

– Неодноразово бачила в Інтернеті, як люди потребують пересадки якого-небудь органа, але їм ніхто не допомагає. Як складно було вінницькому рятівникові знайти донора на трансплантацію печінки. Слава Богу, що закордоном вдалося все зробити. Все одно організм людини в труні перетворюється на щось жахливе.

Пенсіонер Іван Дмитрович проти трансплантації:

– Не знаю чи стане у нагоді якийсь мій орган. Щоб віддати людині свій орган, можливо, потрібно зробити багато аналізів, а я до цього не готовий. Тому моя відповідь "ні".

Калинівчанка Наталя Білей відповіла:

– Власне, мої органи вже зношені і для трансплантації наразі не підходять. Але якби була молодшою, дала б згоду, щоб в разі нагальної потреби, якщо мене вже не врятувати, аби моє здорове серце, нирка чи ще щось продовжили комусь життя. Багато важкохворих роками чекають трансплантації, витрачають останні гроші за такі операції за кордоном.

Тетяна Кочетова давно зрозуміла, що трансплатанція допоможе врятувати чиєсь життя:

– Я однозначно за трансплантацію. Ще навчаючись в університеті мала справу із закордонними статтями на цю тему. Тоді зрозуміла, що краще врятувати від смерті чиюсь дитину, аніж згнити в землі. А ті, хто фантазує на тему: «вкрали, порізали, чорні трансплантологи». Рекомендую почитати про те, який це складний процес. Дядька, який десь дівся просто так – на органи не поріжеш. Людина має підходити за багатьма параметрами, щоб стати донором. Тому вгамуйтеся і подумайте, що буде краще: нагодувати черв'яків чи стати чиїмось серцем, яке буде битися і дарувати життя, любов і радість ще багато років? Я свій вибір зробила. Тепер головне, щоб наша держава спромоглася все грамотно скоординувати і підтримати законом.

Вінницький студент Віталій Кузик не проти трансплантації:

–Я згоден, бо мені буде уже все одно, а іншій людині це врятує життя. І вийде так, що я буду немов би Богом, який подарує людині життя.

Читайте також: Самовисуванці, провал вінницьких та «ЗЕлені горизонти»: топ політичних провалів та перемог Вінниччини 2019.

Фото: Наталя Притуляк